СТОЛИЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН УКРАЇНИ

До складу Столичного району входять три області (Київська, Чернігівська, Житомирська) та місто Київ Загальна площа району 90,7 тис. км кв, а чисельність населення понад 7,5 млн. осіб. З півночі він межує з Білоруссю і Російською Федерацією. Перетинають його важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення Новий статус України, проголошення її незалежності, змінили становище як міста Києва, так і економічного району, який став осередком політичного й економічного життя країни.

Район характеризується дуже складною демографічною ситуацією (особливо Чернігівська область) Середня густота населення у Столичному соціально- економічному районі становить понад 83 особи на км кв. Рівень урбанізації у Київській та Житомирській областях ледве перевищує 55%, а у Чернігівській 48%. Однак середній, разом з містом Києвом, становить понад 60%. Українці у районі становлять близько 80% від усього населення. Частка населення працездатного віку, порівняно із середніми даними для України, тут дещо занижена. Найбільший дефіцит трудових ресурсів сформувався у великих містах.

Столичний район не характеризується великими запасами мінеральних ресурсів. З паливних викопних ресурсів тут є поклади нафти і газу у Чернігівській області, Коростишівське (Житомирська область) родовище бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну, а також поклади торфу у поліській частині. Рудні корисні копалини містяться в Іршанськиму родовищі ільменітів. Столичний район на нерудні корисні копалини, особливо будівельну сировину. Є значні запаси підземних вод. Рельєф району рівнинний.

З природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають запаси мінеральних вод у Київській (Миронівка, Біла Церква) області. район має різноманітні історичні та архітектурні пам'ятки (Київ, Чернігів, Біла Церква).

Провідними міжгалузевими комплексами у Столичному соціально-економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, лісовиробничий, агропромисловий, будівельний, транспортний, рекреаційний. Металургійний комплекс спеціалізується на видобутку титанових руд та їх збагаченні на Іршанському гірничо- збагачувальному комбінаті. Виділяється район виробництвом різноманітної продукції машинобудівного комплексу. Найбільшими центрами галузі є Київ, обласні центри, а також Біла Церква, Бердичів, Умань та інші міста До хіміко-індустріального комплексу входить в основному хімія органічного синтезу

Лісовиробничий комплекс набув найбільшого розвитку в поліських областях. Деревообробна промисловість зосереджена також у великих містах Лісостепу. Основні центри ЛВК Чернігів, Малин, Київ, Бровари, Коростень і т. ін. Сировинна АПК у Столичному СЕР (сільське господарство) має добре виражені дві зони спеціалізації: поліську (зернові культури, льон-довгунець, картопля, хміль, молочно-м'ясне тваринництво) і лісостепову (зернові, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молочно-м'ясне тваринництво і свинарство). Центральне економіко-географічне положення району зумовило формування транспортної системи з густою мережею шляхів сполучення.

Найбільший вантажо-і пасажирообіг здійснює залізничний транспорт, на другому місці автомобільний. Важливу роль відіграють авіаційний, річковий, трубопровідний. Загальнодержавне значення мають науковий і культурно- освітній комплекси, які зосереджені у Києві та обласних центрах. Основні райони оздоровлення сьогодні Дніпро з прилеглими територіями, окремі об'єкти Полісся, а туризму міста Київ, Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.

Найбільшим (2624 тис. жителів) і найдавнішим (існує з середини V ст.) містом Центрального соціально-економічного району є столиця України Київ. Це промисловий вузол з розвинутим машинобудуванням (переважно трудо- і наукоемким, точним), хімічною, будівельною індустрією, харчовою та легкою промисловістю. Серед установ наукового та культурно-освітнього комплексів Національна академія наук України, велика кількість науково-дослідних інститутів, Національний університет ім. Т. Шевченка, університет «Києво-Могилянська академія», десятки інших вузів різного профілю, Національна опера та ін.

Житомир (300 тис. жителів) адміністративний, економічний та культурно-науковий центр області. Провідними галузями виробничої сфери є легка промисловість (льонотекстильна, трикотажна тощо), машинобудування, лісова, харчова промисловість, будівельно-індустріальний комплекс. Чернігів ( 310 тис. жителів) обласний центр однойменної області також належить до найдавніших міст нашої батьківщини (IX ст.). До промислового комплексу міста належить поєднання хімічної, легкої, лісової, харчової промисловості та машинобудування. У Чернігові працюють педагогічний, технологічний інститути, художній, літературно-меморіальний музеї М. Коцюбинського, музично-драматичний театр, філармонія.

Київ як столиця держави має велику економічну притягальну силу. Досить гострою в районі є демографічна проблема. Несприятлива ситуація склалася в Чернігівській і Житомирській областях, де середній вік сільських жителів становить 5055 років. Гострими в районі є й екологічні проблеми. Радіаційне забруднені всі області, особливо Київська та Житомирська. Відселення з районів Житомирської області, де життя і виробнича діяльність населення внаслідок високого рівня радіації неможливі, триває.