Підготувала Учениця 11- А класу Шпак Анна

Дисперсія – залежність показника переломлення речовини від довжини хвилі світла. Завдяки дисперсії біле світло розкладається в спектр при проходженні через скляну призму. Тому такий спектр називають дисперсійним.

Явище дисперсії було відкрито І. Ньютоном і вважається однією з найважливіших його заслуг. " Він досліджував відмінність світлових променів і що з ' являються при цьому різні властивості кольорів, чого раніше ніхто не підозрював ". Близько 300 років тому Ісаак Ньютон пропустив сонячні промені через призму.

Спектр послідовність монохроматичних випромінювань, кожному з яких відповідає певна довжина хвилі електромагнітного коливання. Спектральна сполука випромінювання різних речовин досить різноманітна. Проте, всі спектри можна розділити на три типа :

Це означає, що в спектрі представлені хвилі всіх довжин. У спектрі немає розривів, і на екрані спектрографа можна бачити суцільну різнобарвну смугу. Безперервні ( або суцільні ) спектри дають тіла, що перебувають у твердому або рідкому стані, а також сильно стиснені гази. Для одержання безперервного спектра потрібно нагріти тіло до високої температури.

Характер безперервного спектра й сам факт його існування визначаються не тільки властивостями окремих випромінюючих атомів, але й у сильному ступені залежать від взаємодії атомів один з одним. Безперервний спектр дає також високотемпературна плазма. Електромагнітні хвилі випромінюються плазмою в основному при зіткненні електронів з іонами.

Лінійчаті спектри являють собою набір кольорових ліній різної яскравості, розділених широкими темними смугами. Наявність лінійчатого спектра означає, що речовина випромінює світло тільки цілком певних довжин хвиль ( точніше, у певних дуже вузьких спектральних інтервалах ). Кожна з ліній має кінцеву ширину. Лінійчаті спектри дають всі речовини в газоподібному атомарному ( але не молекулярному ) стані. Ізольовані атоми хімічного елемента випромінюють строго певні довжини хвиль.

Звичайно для спостереження лінійчатих спектрів використають світіння пар речовини в полум ' ї або світіння газового розряду в трубці, наповненої досліджуваним газом. При збільшенні щільності атомарного газу окремі спектральні лінії розширюються й, при дуже великій щільності газу, коли взаємодія атомів стає істотним, ці лінії перекривають один одного, образуя безперервний спектр.

Смугастий спектр складається з окремих смуг, розділених темними проміжками. За допомогою дуже гарного спектрального апарата можна виявити, що кожна смуга являє собою сукупність великого числа дуже тісно розташованих ліній. На відміну від лінійчатих спектрів смугасті спектри створюються не атомами, а молекулами, не зв ' язаними або слабко зв ' язаними один з одним. спектр

При розкладанні білого світла призмою в безперервний спектр кольорів у ньому поступово переходять один в іншій. Прийнято вважати, що в деяких границях довжин хвиль ( нм ) випромінювання мають наступні кольори : – фіолетовий синій – блакитний – зелений жовто - зелений жовтий – жовтогарячий – червоний

Очі людини маєють найбільшу чутливість до жовто - зеленого випромінювання з довжиною хвилі близько 555 нм. Розрізняють три зони випромінювання : синьо - фіолетова ( довжина хвиль нм ), зелена ( довжина нм ) і червона ( довжина нм ). Ці зони спектра є також зонами переважної спектральної чутливості приймачів ока й трьох шарів кольорової фотоплівки.

Прикладом дисперсії світла є веселка. Веселку можна спостерігати у лабораторних умовах. Для цього спрямуємо пучок білого світла на скляну призму. Проходячи крізь призму, пучок білого світла заломлюється, і на екрані утворюється веселкова смужка – спектр Сім кольорів, розсташовані в певній послідовності утворюють спектр.

Веселка атмосферное оптичне і метеорологичнее явище, спостерігаеться звичайно після дощу або ( істотно рідше ) перед ним. Воно виглядає як різнобарвна дуга або коло, складена із кольорів спектра. Веселка виникає через те, що сонячне світло випробовує переломлення в крапельках води дощу або тумана, що знаходятся в атмосфері.

Крім цього важливо розуміти кольори і їхні суміші. Колірне колесо розділене на 12 секторів. Зіставити різні колірні сполучення й намітити декоративні ефекти вам допоможе спеціальна схема - так називане колірне колесо. Всі кольори можна одержати, змішуючи в різних співвідношеннях три первинних кольори : червоний, жовтий і блакитний. Змішуючи їх попарно, ви одержите три нові, вторинні кольори.

Червоний з жовтим дадуть помаранчевий, жовтий із блакитним - зелений, а блакитний із червоним - фіолетовий. Зображення цих шести кольорів утворять сектори кола в такому порядку : червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний та фіолетовий. Знову змішуючи попарно суміжні кольори, ви одержите шість третинних кольорів : червоно - помаранчевий, помаранчево - жовтий, жовто - зелений, зелено - блакитний, синьо - фіолетовий і фіолетово - червоний.

Дякуємо за увагу !!!