Виконала; уч. 11 класу Чорнобаєва Олена

Веселка оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий із внутрішнього.

Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світлорізних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла, бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному колу.

Схема заломлення світла у водяній краплі (для первинної веселки)

Найяскравіша дуга (первинна веселка) утворена променями, що зазнали одного відбивання всередині крапель. Промені, що двічі відбилися від стінок краплі зсередини, утворюють вторинну веселку,порядок кольорів у ній зворотний.

Первинна і вторинна веселка.

Центр кола, дугу якого описує веселка, завжди лежить у напрямку, протилежному до напрямку на Сонце (Місяць), тобто одночасно бачити Сонце й веселку без використання дзеркал неможливо. Для спостерігача на землі вона звичайно виглядає як частина дуги кола; чим він вище, тим веселка повніша з гори або літака можна побачити й суцільне коло.

Якщо водяні крапельки, що висять у повітрі, дуже дрібні (туман), веселка виглядяє дещо по-іншому; це пояснюється хвильовими властивостями світла. Така веселка (відома як біла райдуга) ширша і значно слабше забарвлена.

Біла веселка

У яскраву місячну ніч можна побачити веселку від Місяця.

Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: червоний, оранжевий, жовтий, зе лений,блакитний, синій, фіолетовий.