Со́нячна акти́вність термін, що характеризує поточну сонячну радіацію, її спектральний розподіл, супутні електромагнітні явища та зміни в часі характеристик Сонця. Сонячна активність визначається сукупністю фізичних змін, які відбуваються на Сонці. Зовнішні прояви сонячної активності сонячні плями, факели, флокули, протуберанці тощо. Впливає на зміну погоди та клімату.

ПЕРШІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ПЛЯМ Іноді на Сонці навіть неозброєним оком крізь закопчене скло можна помітити чорні цяточки - плями. Повідомлення про сонячні плями, що іноді спостерігалися крізь туман або дими згарищ, зустрічаються в старовинних хроніках і літописах. Найбільш ранні згадки про «місця чорні» на Сонце в Никонівському літописі відносяться до 1365 і 1371 років.

ГАЛІЛЕО ГАЛІЛЕЙ ПРО СОНЯЧНІ ПЛЯМИ У 1609 році він одним з перших направив на небо свій крихітний телескоп. Однак разюче, як багато нового побачив Галілей в свій дуже недосконалий телескоп: супутники Юпітера, гори і западини на Місяці, фази Венери, плями на Сонці, зірки в Чумацькому Шляху і багато іншого. Будучи прихильником ідей Коперника про центральне положення Сонця в нашій планетній системі, він прагнув підтвердити його ідеї спостереженнями.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СОНЯЧНИМИ ПЛЯМАМИ Загальне число плям та утворених ними груп повільно змінюється протягом деякого періоду часу від 8 до 15 років (у середньому років). Важливо, що наявність плям на Сонці впливає на магнітне поле Землі. Це було відмічено Горребовим ще в 18 ст., а зараз вже відомо, що сонячна активність пов'язана з дуже багатьма земними явищами, так що вивчення сонячно- земних зв'язків дуже важливе для практичного життя.

ФІЗИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОНЯЧНИХ ПЛЯМ Плями і особливо групи сонячних плям - найбільш помітні активні утворення в фотосфері Сонця. Відомо безліч випадків, коли великі плями на Сонці спостерігалися неозброєним оком через закопчене скло. Плями завжди пов'язані з появою сильних магнітних полів з напруженістю до декількох тисяч ерстед в активній сонячній області.

Тривалість існування сонячних плям - від декількох годин і днів до декількох місяців. Більшість сонячних плям утворюють витягнуті приблизно уздовж сонячного екватора пари - біполярні групи сонячних плям з протилежною полярністю магнітних полів у східних і західних членів групи. Кількість сонячних плям та утворених ними біполярних груп циклічно міняється: спочатку порівняно швидко збільшуючись, а потім повільно зменшуючись.

ФОТОСФЕРНІ ФАКЕЛИ Навколо плям часто спостерігаються яскраві майданчики, названі факелами. Це початкова фаза прояву сонячної активності, яка найкраще помітна поблизу краю сонячного диску, де контраст з незбуреним фоном фотосфери досягає 25-30%. Смолоскипи виглядають як сукупність дрібних яскравих точок (факельних гранул розміром у сотні кілометрів), що утворюють ланцюжки і ажурну сітку.

ФЛОККУЛИ У хромосфері над факелами спостерігаються їх продовження, що мають подібну структуру і називаються флоккулами (від латинського флоккуліс - маленький клаптик, пушинка). Це прояв сонячної активності в хромосфері, добре помітний на диску Сонця при спостереженні в спектральних лініях водню, гелію, кальцію та інших елементів.

ПРОТУБЕРАНЦІ Це хмари хромосферної речовини у короні, підтримувані магнітними полями. Вони мають волокнисту структуру та складаються з рухомих ниток і згустків плазми, відрізняючись винятковим різноманіттям форм: іноді це ніби спокійні копиці сіна, іноді - закручені утворення, що нагадують гриби лисички, або чагарники, нерідко це фігури найхимерніших форм.

У добре розвиненій активній області іноді раптово відбувається вибух невеликого обєму сонячної плазми..Він виникає в області зміни полярності магнітного поля, де в малій області простору "зіштовхуються" сильні протилежно спрямовані магнітні поля, в результаті чого істотно змінюється їх структура. Зазвичай сонячний спалах характеризується швидким ростом. Під час спалаху зростає випромінювання практично у всіх діапазонах електромагнітного спектру. СОНЯЧНІ СПАЛАХИ

Вплив Сонячної активності на людину Вплив сонячної активності на виникнення захворювань установив ще в 20-х роках А. Л. Чижевський. Його вважають основоположником науки геліобіології. З тих пір проводяться дослідження, накопичуються наукові дані, що підтверджують вплив сонячних і магнітних бур на здоров'я.

З усіх захворювань, що піддані впливу магнітосферних бур, серцево- судинні були виділені, насамперед, оскільки їхній зв'язок із сонячною і магнітною активністю була найбільш очевидною. Проводилися зіставлення залежності кількості і ваги серцево-судинних захворювань від багатьох факторів зовнішнього середовища, але достовірний і стійкий зв'язок серцево-судинних захворювань виявляється саме з хромосферними спалахами і геомагнітними бурями.

Збільшується частота інфаркту міокарда, порушується серцевий ритм. Крім того під час магнітної бурі підвищується загроза передчасних пологів у вагітних, збільшується число нещасних випадків і випадків травматизму, погіршується кмітливість і сповільнюється загальна реакція у людей.

Сонце - джерело життя на нашій планеті. Але воно, в той же час, не є таким вже нешкідливим, як нам того б хотілося. І хоча його світло, тепло і енергія є основою життя для рослин, тварин, і людини, нам все одно слід пам'ятати про його зворотний бік, і турбуватися про свій захист від наслідків магнітних бур і сонячного вітру.

Дякую за увагу!