Детский травматизм Аналіз травматизму за 2010,2011 рр. та шляхи його зниження Малярова М.І., інженер з охорони праці

Зафіксовано випадків травматизму: 2010 р. – 38 випадків; 2011 р. – 29 випадків. Це побутовий та шкільний травматизм. Зафіксовано випадків травматизму: 2010 р. – 38 випадків; 2011 р. – 29 випадків. Це побутовий та шкільний травматизм.

Нещасні випадки під час НВП Всі випадки сталися під час перерви Шкільний травматизм Недостатній нагляд вчителів!!! Недостатній нагляд вчителів!!!

Побутовий травматизм учнів (вихованців) Недостатній нагляд батьків!!! Недостатній нагляд батьків!!!

Побутовий травматизм у розрізі навчальних закладів (2010,2011рр.)

І квартал

ІІ квартал

ІІІ квартал

ІV квартал

Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінною людиною, вона повинна бути здровою морально і фізично. щоб виросла повноцінною людиною, вона повинна бути здровою морально і фізично.

Побутовий травматизм по класам (2010,2011рр.)

Невирішені завдання Ключовими невирішеними завданнями щодо зниження дитячого травматизму є відсутність достатньої батьківської уваги. Зниження соціальних установок в сім'ї безпосередньо впливає на поведінку дітей на вулиці. До того ж і класні керівники не завжди приділяють належну увагу безпеці дітей на дорогах, а часто і поводження дорослих на вулиці не є зразковим. Дорослі практично не роблять зауважень сторонній дитині, яка веде себе небезпечно на вулиці, грає на будівельних майданчиках чи в інших заборонених місцях, використовує в іграх вогонь.

Основні причини Основними причинами нещасних випадків з дітьми у побуті залишається: порушення або незнання Правил поведінки на воді. Правил дорожнього руху, протипожежної та електробезпеки, низька нервово- психологічна стійкість дітей, поширення негативних тенденцій і антисоціальних проявів серед дорослих і підлітків, тиск неякісної, відверто шкідливої продукції засобів масової інформації, загальне падіння культури населення, соціальне розшарування і зниження моральності, втрата ідеалів, посилення тенденцій безнадії і зневіри у молоді, що навчається, безвідповідальне та неуважне ставлення батьків і дорослих до особистої безпеки та безпеки дітей.

висновок Зазначене вимагає суттєвого поліпшення організаційної роботи і вжиття дієвих заходів щодо запобігання нещасним випадкам з дітьми поза межами навчального закладу, забезпечення належного рівня освіти з безпеки життєдіяльності всіх верств населення.

Тільки спільними зусиллями батьків та педагогів можна домогтися зниження рівня дитячого травматизму! НІ ТРАВМАТИЗМУ