Марко Лукич Кропивницький (*10 (22) травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області 8 (21) квітня1910) український письменник, драмат ург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії(22) травня1840БежбайракиКіровоградської області(21) квітня1910письменникдрамат ургактор

З 1862 р. М. Кропивницький відвідує заняття на юридичному факультеті Київського університету, як вільний слухач. Під враженням однієї з перекладних мелодрам, побачених у київському театрі, він пише п'єсу «Микита Старостенко». У 1871 р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових. Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду, глибоко вивчив специфіку й закони театрального мистецтва, виробив свої творчі принципи, розуміння місця театру в житті суспільства..Київського університету

Після скасування (1881) заборони українського театру, почали виникати українські трупи у Києві, Харкові, Одесі.. У 1882 р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його творче обличчя. У перше двадцятиліття Кропивницький писав переважно твори комедійних жанрів «Помирились» (1869), «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання» (1871), «Актор Синиця» (1871), «Лев Гурич Синичкін», «Пошились у дурні» (1875), «По ревізії» (1882), «Лихо не кожному лихо іншому й талан» (1882), «Вуси» (1885) Після скасування (1881) заборони українського театру, почали виникати українські трупи у Києві, Харкові, Одесі.. У 1882 р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його творче обличчя. У перше двадцятиліття Кропивницький писав переважно твори комедійних жанрів «Помирились» (1869), «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання» (1871), «Актор Синиця» (1871), «Лев Гурич Синичкін», «Пошились у дурні» (1875), «По ревізії» (1882), «Лихо не кожному лихо іншому й талан» (1882), «Вуси» (1885).

У 90-ті рр. Кропивницький не раз свої п'єси називає малюнками «малюнки сільського руху», «малюнки сільського життя, «малюнки сільського каламуту». Навіть в останні роки життя, змушений через різке погіршення стану здоров'я оселитись на хуторі Затишок. Кропивницький досить часто виїжджав брати участь у спектаклях, продовжував писати п'єси, намагаючись порушувати найзлободенніші, найгостріші теми тогочасного життя. Помер 21 квітня 1910р. по дорозі з Одеси, де був на гастролях; поховано його в Харкові. Пам'ятник Кропивницькому в Кіровограді