Дієслово Про стилістично нейтральну і забарвлену лексику, а також про стилістичні можливості багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і фразеологізмів.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Дієслово самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання : самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета.
Advertisements

Дієслово самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання : самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета.
Дієслово Дієслово Дієслово-це самостійна частина мови,що означає дію або стан і відповідає на питання що робити?що зробити?
Частини мови Самостійні Іменник Прикметник Займенник Числівник Дієслово Прислівник Службові Частка Прийменник Сполучник Вигук – особлива частина мови.
Пригадай! НЕ З ДІЄСЛОВАМИ якщо без не дієслово не вживається: ненавидіти, нехтувати, незчутися; якщо дієслово має префікс недо: недочувати, недобачати.
Пригадай! НЕ З ДІЄСЛОВАМИ якщо без не дієслово не вживається: ненавидіти, нехтувати, незчутися; якщо дієслово має префікс недо: недочувати, недобачати.
Урок на темуДієприкметник. Дієприкметник - особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: зроблений ( такий, що його зробили),
ДІЄПРИСЛІВНИК. Що таке дієприслівник ? Дієприслівник-це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом,
Дієслово як частина мови Губська О. В., учитель української мови та л і тератур и Валківського ліцею ім.О.Масельського Харківської області.
Дієслово, що біжить, Дієслово, що лежить, Дієслово, що живе, Дієслово, що пливе, В дієслові діє слово, Ось яка чудова мова!
Виклад матеріалу за модульно – розвивальною системою навчання. Установчо – мотиваційний міні-модуль.
Дієприкметник Презентація для сьомого класу Виконала учениця 7-а класу Панчук Дарія.
1. Іменник 2. Прикметник 3. Числівник 4. Займенник 5. Дієслово 6. Прислівник 7. Прийменник 8. Сполучник 9. Частка 10. Вигук.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: ДІЄСЛОВО Підготувала: Учениця 7 класу Андріївського НВО Самусенко Анна Миколаївна Вчитель Стеценко Л.І.
Самостійні частини мови. Іменник Ознаки іменника Загальне значення (назва предмета) Морфологічні ознаки (рід, змінюваність за числами, відмінками) Синтаксична.
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ПРОСТЕСКЛАДНЕ Простим називається речення, у якому є тільки одна граматична основа (підмет і присудок)
Пропонована презентація допоможе вчителеві ознайомити учнів з самостійною частиною мови: іменником. Презентація включає основні характеристики даної частини.
Запишіть речення Переступаючи одна через одну, хвилі кидались на берег.
Простий і складений присудок (дієслівний та іменний) Ми подорожуємо.
Дієприслівник. Дієприслівник це особлива незмінювана форма дієслова, яка об'єднує граматичні ознаки дієслова та прислівника: прийшовши, хитаючись. Як.
Транксрипт:

Дієслово Про стилістично нейтральну і забарвлену лексику, а також про стилістичні можливості багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і фразеологізмів

Означає дію або стан, які збігаються з моментом мовлення про них. Означає дію або стан, які збігаються з моментом мовлення про них. Наприклад: можемо, хочеш, працюють Означає дію або стан, які відбувались до моменту розмови. Наприклад: сказав, пояснила, ходили Означає дію або стан, які відбуваються вже після моменту мовлення про них. Наприклад: скажу, розповідатиму, буду говорити

Проста форма: що зроблю?, прочитаю Складна форма: що робитиму?, казатиму Складена форма: що буду робити?, буду казати Проста форма: що зроблю?, прочитаю Складна форма: що робитиму?, казатиму Складена форма: що буду робити?, буду казати Доконаний – означає дію, вже завершену і відповідає на питання: що зробити? що зробив? що зроблю? Недоконаний – означає дію, незавершену і не обмежену в часі та відповідає на питання: що робити? що робив? що роблю? що робитиму? що буду робити?

Виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися, чи відбуватимуться, і відповідає на питання: що роблю? що робив? що робитимемо? Виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися, чи відбуватимуться, і відповідає на питання: що роблю? що робив? що робитимемо? Наприклад: Зорі світять серед неба, горять білолиці, верба слуха соловейка, дивиться в криницю. Виражає наказ прохання, пораду, заклик до виконання дії, і відповідає на питання: що роби? що зроби? що робімо? що робіть? що зробіть? Наприклад: Правди в брехні не розмішуй. Вогонь і жар душі у слово перелий. Ходімо в ліс. Посадімо сад. Мерщій біжіть сюди. Виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов, і відповідає на питання: що зробив би? що робила б? що зробили б? Наприклад: Пішов би я в Україну, пішов би додому…

Дієслова мають специфічні, тільки їм властиві граматичні ознаки перехідності (неперехідності), виду, способу, часу, стану. Перехідні дієслова називають дію, яка переходить або спрямована на предмет. При перехідних дієсловах стоїть прямий додаток, виражений іменником.

має закінчення -уть, або -ють: можуть, знають. В усіх особових закінченнях дієслова мають літеру Е або Є: їдеш, малюєш. має закінчення –ать, або –ять: летять, стоять, лежать В особових закінченнях дієслова мають літеру И або Ї: лежиш, стоїш.

Дієслова з часткою не пишуться окремо, крім тих, що без не не вживаються: неволити, ненавидіти. Дієслова що вказують на неповну дію, вживаються з префіксом недо-: недобачати, недочувати, недооцінювати. Їх слід відрізняти від тих, що мають префікс до- і перед ним заперечну частку не: не дослухатись до людей, не дочути до кінця. Дієприкметники з часткою не пишуться і разом, і окремо, як і прикметники. Але якщо при дієприкметнику є пояснююче слово, то з часткою не він пишеться тільки окремо: ніким не співані пісні, нічим не стривожена душа.

Це така незмінювана форма дієслова, яка називаючи дію або стан, не вказує на час, особу, рід, число, відповідає на питання що робити? що зробити? Це така незмінювана форма дієслова, яка називаючи дію або стан, не вказує на час, особу, рід, число, відповідає на питання що робити? що зробити? Тут ідеться про способи (дійсний, умовний, наказовий) про часи дійсного способу, про особові форми у теперішньому і майбутньому часі дійсного способу та у наказовому способі Безособові форми на - но, -то. Такі дієслова називають дію або стан, що проходить незалежно від особи. Тому вони не поєднуються з підметом, мають тільки одну форму; не змінюються.

Це змінна дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією: вишитий рушник, намальована картина. Дієприкметники поєднують у собі ознаки дієслів і прикметників. До прикметникових ознак дієприкметників належать: питання який? яка? яке? які? До прикметникових ознак дієприкметників належать: питання який? яка? яке? які? Це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? : Над сріблом води лісової, знімаючись, щиглик дзвенів. Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника

1. Початкова форма, на яке питання відповідає. 2. Дієслівна форма: інфінітив, особова форма, рід, безособові дієслова, дієслова на -но-, -то-, дієприкметник, дієприслівник. 3. Вид доконаний, недоконаний. 4. Спосіб: дійсний, умовний, наказовий. 5. Час: теперішній, минулий, майбутній (проста, складна чи складена форма) 6. Якщо теперішній чи майбутній час, то треба визначити особу і число: 1- ша, 2-га, 3-тя особа однини чи множини. 7. Якщо минулий час, умовний спосіб, то треба визначити рід в однині. 8. Дієвідміна: перша, друга. 9. Якщо дієприкметник, то назвати такі граматичні ознаки: активний чи пасивний, час, вид, рід, число, відмінок. 10. Якщо дієприслівник, то назвати такі граматичні ознаки: час, вид. 11. Синтаксична роль у реченні.