Мета роботи: зясувати семантико-стилістичні особливості релігійної лексики в календарно- обрядовій поезії зимового циклу
Мета роботи передбачає виконання таких завдань: - зясувати чинники становлення і розвиток релігійного стилю; - описати релігійну лексику календарно-обрядової поезії зимового циклу та зясувати семантико-стилістичні особливості релігійного стилю; - дослідити функціональний статус тропів (епітета, метафори, порівняння) в колядках та щедрівках.
Актуальність дослідження зумовлюється такими чинниками: - важливістю розвязання мовознавчих проблем релігійного стилю; - необхідністю різноаспектного вивчення релігійно маркованої лексики; - потребою здійснення системного лексикографічного опису лексем, повязаних з релігією.
Дещо із становлення релігійного стилю
Конфесійний стиль як різновид нової української мови відроджується в ХІХ столітті
В 40-х роках зявляються переклади Євангелія Маркіяна Шашкевича
1845 року – знамениті псалми Тараса Шевченка
У 60-х роках ХІХ ст. переклад Євангелія зробив П.Морачевський
Разом з Іваном Пулюєм Біблію перекладав Пантелеймон Куліш, а після його смерті працю завершував Іван Нечуй-Левицький
У 1921 р. Я.Левицький переклав Новий Заповіт і частину Старого Заповіту
Інтенсивний розвиток конфесійного стилю припадає в рр. під орудою Василя Липківського
У 30-х – на початку 40-х років українська мова використовувалася як культова
Після ліквідації в Україні комуністичним режимом греко-католицької церкви конфесійний стиль української мови функціонував тільки за кордоном
В 1962 році вийшла українською мовою Біблія у перекладі Івана Огієнка
Поширеним нині в Україні є переклад Біблії І.Хоменка та переклад Четвероєвангелія Л.Герасимчука
Базою знань про релігійну культуру українського народу, його звичаї, традиції, обряди є сакральна лексика
Розвиток нової української літературної мови на початку ХІХ ст. стимулює і розвиток конфесійного стилю. Головне призначення його – це урочистість і піднесеність
Прикладом, наскільки лексика біблійного походження збагачує і увиразнює українську мову, є релігійні колядки. Вони – це величезний цінний скарб нашої національної культури
У колядках і щедрівках звучать заклики до оновлення людини, її душі, прославляють добро, злагоду, мир
Досліджуючи сакральну лексику, опрацьовано зміст текстів колядок і щедрівок
Наукова новизна в тому, що вона є спробою грунтовного аналізу функціонування релігійної лексики в поетичних текстах
Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів та їхніх підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків
Презентацію підготувала Коротченя Марія, учениця 9 класу Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ ст. Борщівського району