Класицизм як художній напрям

План 1. Виникнення класицизму. Класицизм і бароко. Значення діяльності кардинала Ришельє 2. Риси класицистичного мистецтва 2.1. Античність як естетичний канон 2.2. Основна проблема – співвідношення часткового і загального, людина і суспільство 2.3. Раціоналізм 2.4. Нормативність 2.5. Монументальність 2.6. Аристократизм 3. Література класицизму. Трактат «Поетичне мистецтво» Н. Буало 3.1. Ієрархія жанрів 3.2. Теорія «трьох стилів» 3.3. Правило «трьох єдностей» у драматургії 3.4. Призначення літератури – виховувати людину 4. Найвидатніші представники класицизму 4.1. Література 4.2. Архітектура 4.3. Скульптура 4.4. Живопис 4.5. Музика 5. Подальший розвиток класицизму 5.1. Просвітницький класицизм 5.2. Ампір

Класицизм (від лат. classicus – зразковий) – стиль і напрям в європейському мистецтві ХVІІ – початку ХІХ ст., який ґрунтується на суворому дотриманні ряду норм, правил, канонів.

Західне крило «квадратного двору» Лувру (архітектор П'єр Леско; XVI ст.) Східний фасад Лувру (архітектор Клод Перро; XVIІ ст.)

Людовік ХІІІ (1610–1643) Кардинал Рішельє (1585–1642) Людовік XІV (1638–1715)

Антон Лосенко (1737–1773) Прощання Гектора з Андромахою (1773, картина не закінчена) Риси класицистичного мистецтва: - античність як естетичний канон; - основна проблема – співвідношення часткового і загального, людина і суспільство; - раціоналізм; - нормативність; - монументальність; - аристократизм.

Нікола Буало (1636–1711) Початок першої пісні «Мистецтво поетичне». Видання 1674 року

Найвидатніші представники класицизму Література Франція: Франсуа де Малерб (1555–1628) П'єр Корнель (1606–1684) Жан Расін (1639–1699)

Найвидатніші представники класицизму Література Франція: Жан де Лафонтен (1621–1695) Мольєр (1622–1673)

Найвидатніші представники класицизму Література Англія: Джон Драйден (1631–1700) Александр Поуп (1688–1744)

Найвидатніші представники класицизму Література Росія: Михайло Ломоносов (1711–1765)

Найвидатніші представники класицизму Архітектура Франція: Клод Перро (1613–1688) Паризька обсерваторія (1667–1672)

Найвидатніші представники класицизму Архітектура Франція: Анж Жак Ґабріель (1698–1782) Замок в Комп'єні (1750)

Найвидатніші представники класицизму Архітектура Росія: Василь Баженов (1737–1799) Михайлівський замок в Петербурзі (1792–1796)

Найвидатніші представники класицизму Скульптура Італія: Антоніо Канова (1757–1822) Наполеон Бонапарт

Найвидатніші представники класицизму Скульптура Україна, Росія: Іван Мартос (1754–1835) Пам'ятник Мініну і Пожарському (1818)

Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Ніколя Пуссен (1594–1665) Викрадення сабінянок (бл. 1637)

Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Клод Лоррен (1600–1682) Полювання Асканія (1682)

Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Шарль Лебрен (1619–1690) Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським

Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Жак-Луї Давід (1748–1825) Наполеон на перевалі Сен-Бернар (1800)

Найвидатніші представники класицизму Музика Франція: Жан Батіст Люллі (1632–1687)

Найвидатніші представники класицизму Музика «Віденська класична школа»: Йозеф Гайдн (1732–1809) Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756–1791) Людвіг ван Бетховен (1770–1827) Моцарт. Маленька нічна серенада (Серенада 13 соль-мажор) (1787)

Просвітницький класицизм – напрям у французькій літературі XVIІ ст., який розвивав основні формальні принципи класицизму у нових історичних умовах. Просвітницький класицизм (наприклад, творчість Вольтера) був наповнений новим змістом, суголосним ідеям доби Просвітництва: наприклад, ідея абсолютної монархії поступається місцем мотивам боротьби проти тиранії необмеженої монархічної влади, проти релігійного фанатизму, боротьби за парламентські та республіканські форми правління, за віротерпимість та торжество Розуму. Вольтер (1694– 1778)

Ампір (фр. empire – імперія) – термін, що його застосовують в мистецтвознавстві до західноєвропейського класицизму часів імперії Наполеона І, переважно в архітектурі, портретному живопису та декоративно-ужитковому мистецтві. Для ампіру є характерним звернення до традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності, холодної елегантності. Тріумфальна арка на площі Каррузель в Парижі