Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У росіян берізка, у канадців клен, а у нас, українців, верба й калина. Калина - це невеличке деревце чи кущ, що навесні приваблює білими суцвіттями, взимку спалахує гронами яскраво-червоних ягід. Ось що розповідає народна легенда.

Легенда про походження назви «калина» Колись давним-давно на нашу землю хто тільки не нападав. І ось налетіли турки. А було це ще за часів Київської Русі. Розлетілася тоді чутка, що головного турецького воєводу отруєною стрілою поранено, а отрута смертельна. І тому, хто врятує воєводу, обіцяли нагороду. Багато лікарів приїхало звідусіль, знахарів, але ніхто не зміг допомогти. Тоді прийшла в табір дівчина. Хоч в убогій одежі, та така красива, що неможливо було від неї очей відвести. Воєвода звелів пропустити її. Увійшла дівчина в його шатро і не вклонилася, а стояла з гордо піднятою головою. Слуги кинулися до неї і занесли над її головою меч, та воєвода зупинив їх. Скажи, чому ти не вклонилася мені? Я завоював півсвіту, мені царі вклоняються, сказав воєвода. А дівчина відповіла: Ти мені повинен вклонитися, бо ти прийшов у мій дім, на мою землю. Тебе я не боюся. Ти через два дні помреш, а дорожчого за життя на цім світі немає нічого. Воєвода зблід. Якщо ти не допоможеш мені своїм пророцтвом, я звелю відрубати тобі голову.

Дівчина сказала: Приснився мені сон. У сні я бачила орла. Носом він схожий на тебе. Він палив міста і села, а людей гнав у рабство у свою державу. Так йому щастило 307 днів. На 309 він помер від отруєної стріли. Ось, воєводо, відрахуй всі дні твоєї слави. Коли його слуги відрахували, все точно зійшлося. Що ж ти від мене хочеш? спитав він. Найперше, вклонися до самої землі святої, і слуги твої нехай вклоняться. Впали воєвода і всі слуги до самої землі. А тепер слухай, сказала дівчина. Життя тобі поверну. Відпусти всіх полонених у свої оселі. Їм треба сіяти, орати, дітей ростити. Покинь мою землю, кров'ю своєю напиши, що ніколи не прийдеш грабувати мій народ. Зроблю як скажеш. Тільки дай обіцянку, що підеш зі мною. На все піду за свій народ, завойовнику, відповіла дівчина. Вона вилікувала воєводу і поїхала з ним, а від'їжджаючи, прощаючись із сестрою Калиною, сказала: «Твоїм ім'ям, сестро, я назву цю рослину, яку я найбільше люблю, бо росте вона в найкращих куточках, милує людей своєю красою і повертає їм здоров'я». З того часу і пішла назва калина.

НАРОДНІ ПРИСЛІВЯ ПРО КАЛИНУ Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте. Калина – одвічний символ України. Червона калина – символ України. Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним. У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

А. Листопад. КАЛИНА Посадіть калину коло школи, Щоб на цілий білий світ Усміхнулась щиро доля, Материнський білий цвіт. Посадіть калину на городі, Щоб розквітнула земля! Із роси пречиста врода, З неба – почерк журавля. Посадіть калину коло тину, Щоби злагода цвіла! Буде щедрою родина – Буде честь їй і хвала. Посадіть калину коло хати, Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом, Дітям буде вороття. Посадіть калину в чистім полі! Хай вона освятить час! Рід наш дуже любить волю. Хай же воля любить нас! Синє небо, злоте поле... Посадіть калину коло школи. А щоб цвіт її не стерся, Не зівянув в спориші, Посадіте коло серця, Щоб цвіла вона в душі.

Символ України Калинонька. Сама загадка про цю гарну рослину викликає в уяві мальовничі картини рідної приро - ди. У народній творчості калину повязували з об - разом молодої україночки або рідної неньки. У кож- ному дворі обовязково висаджували кущі калини. А ще вона має добрі лікувальні властивості. Багато пісень, легенд і казок розповідають про цю гарну рослину. Калина така ж прекрасна, як і наша Україна. Це традиційний символ нашої Батьківщини.