1. Іменник 2. Прикметник 3. Числівник 4. Займенник 5. Дієслово 6. Прислівник 7. Прийменник 8. Сполучник 9. Частка 10. Вигук

Іменник – повнозначна частина мови, що має значення предметності, вираженої граматичними категоріями роду, числа і відмінка. Поділ іменників за значенням Істоти - неістоти Загальні - власні Конкретні - абстрактні Збірні Речовинні До плану

Прикметник – самостійна частина мови, що передає непроцесуальну ознаку предмета, виражену граматичними категоріями роду, числа і відмінка, і відповідає на питання який? яка? яке? які? та чий? чия? чиє? чиї? Морфологічні ознаки РідЧисло Чоловічий Жіночий Середній Однина Множина НазивнийРодовий ДавальнийЗнахідний ОруднийМісцевий Відмінок До плану

Числівник – повнозначна частина мови, що позначає абстрактне число, кількість однорідних предметів, кількість частин від цілого або місце предмета в ряду однорідних при лічбі. Розряди числівників за значенням за будовою До плану

Займенник – самостійна частина мови, яка не називає предмети, їхні ознаки чи кількість, а лише вказує на них. Розряди займенників за значенням Особові (вказують на особу, істоту, предмет, явища, поняття) Зворотний (займенник себе вказує на того, хто виконує дію) Присвійні (вказує на належність предмета певній особі) Вказівні (вказує на предмет, ознаку, кількість) Означальні (вказує на узагальнену ознаку) Питальні (містять питання про особу, предмет, ознаку) Неозначені (вказують на неозначені особі, предмети,якості) До плану

Дієслово – повнозначна частина мови, що називає дію або стан предмета, виражаючи це за допомогою граматичних категорій виду, стану, способу,часу й особи і відповідає на питання що робить предмет? або що з ним робиться? Неозначена Особова Безособова Дієприкметник Дієприслівник До плану

Прислівник – незмінна самостійна частина мови, яка характеризує дію, стан чи ознаку предмета. Розряди прислівників за значенням ОзначальніОбставинні якісно-означальні кількісно-означальні способу дії прислівники місця прислівники часу прислівники причини прислівники мети До плану

Прийменник – незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає звязки між словами у словосполученні та реченні. За походженням виділяють прийменники: непохідні похідні За будовою поділяють на: простіскладніскладені До плану

Сполучник – незмінна службова частина мови, яка служить для звязку членів речення. єднальні протиставні розділові часу мети причини наслідку допустові порівняльні До плану

Частка – службова частина мови, що служить для семантичного поєднання в реченні його різнорідних членів, для утворення деяких морфологічних категорій, надання висловлюванням і частинам додаткових смислових та модальних відтінків. За значенням і вживанням частки поділяються на: Фразові:Формотворчі:Словотворчі: - смислові; - модальні; - емоційно-експресивні; До плану

Вигук – особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення, елементи думки мовця, не називаючи їх. До плану За значенням поділяються на емоційні спонукальні апелятивні етикетні