Случилось это в зимний вечер, всего за несколько часов до наступления Нового года. …В тот зимний вечер, о котором я рассказываю, у нас в семье украшали ёлку…
Около ёлки лежала толстая книга – подарок от мамы. Это были сказки Ганса Христиана Андерсена. Я сел под ёлкой и раскрыл книгу. В ней было много цветных картинок, прикрытых папиросной бумагой. Приходилось осторожно сдувать эту бумагу, чтобы рассмотреть эти картинки, липкие от краски.
Там сверкали бенгальским огнём стены снежных дворцов, дикие лебеди летали над морем, в котором отражались розовые облака, и оловянные солдатики стояли на часах на одной ноге, сжимая длинные ружья.
Добрая Элиза на закате солнца встречала у моря своих братьев-лебедей.
Я начал читать и зачитался так, что, к огорчению взрослых, почти не обратил внимания на нарядную ёлку. Константин Паустовский
Місто Оденсе, в якому народився Андерсен було схоже на чарівну деревяну скриню. Жили в ньому майстри – різбярі по дереву. Вирізали вони фігури з дерева - русалок, Нептуна(морський цар), звірів і птахів, казкові квіти.
Ось у цьому будинку народився і провів своє дитинство майбутній казкар. Він жив у бідній сімї, батько був чоботарем, а мати – прачкою.
…Єдиною гордістю його сімї була незвичайна чистота в будинку, ящик із землею, в якому густо розрослась цибуля та декілька горщиків на підвіконнях, в яких росли квітучі тюльпани.
У дитинстві Ганс слухав історії та казки батька і стареньких сусідок. Хлопчик переробляв ці казки, придумував нові та незвичні пригоди своїм героям. У Ганса був свій маленький домашній театр. Він сам робив ляльок для театру, сам шив їм костюми. Найкращим слухачем був котик Карл, у нього був єдиний недолік – він часто засинав під час вистави.
… Андерсен мав дивовижну особливість – все своє життя він умів радіти …
Ганс Крістіан Андерсен виріс і став письменником-казкарем!
Далеко в морі вода синя-синя, як пелюстки найгарніших волошок, і прозора-прозора, як найчистіше скло, тільки дуже глибока, що ніякого якірного канату не вистачить … Там на дні живе підводний народ.
«Русалонька»
Жила на світі одна жінка. У неї не було дітей. А їй дуже хотілося дитинку. Ось пішла вона до старої чаклунки…
«Дюймовочка»
«Гидке каченя»
«Стійкий оловяний солдатик»
2 квітня - день народження Андерсена тепер святкується як Міжнародний день дитячої книги!
В Копенгагені є памятник Андерсену. памятник Андерсену.
На каменях біля берега ріки Ересун примостилася бронзова Русалонька, героїня казки Андерсена, яка стала символом і фактично другим гербом Копенгагена.