Чорнобильська катастрофа 26 квітня – день памяті трагедії на Чорнобильській АЕС

Хімічне Хімічне забруднення забруднення довкілля довкілля

В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн.га. земель. Довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Перед аварією в реакторі четвертого блоку знаходилося 180–190 тонн ядерного палива (діоксиду урану). За оцінками, які в наш час вважаються найбільш достовірними, в навколишнє середовище було викинуто від 5 до 30% від цієї кількості. Деякі дослідники ставлять під сумнів ці дані, посилаючись на наявні фотографії і спостереження очевидців, які показують, що реактор практично порожній. Слід, проте, враховувати, що об'єм 180 тонн діоксиду урану складає лише незначну частину від об'єму реактора. Реактор в основному був заповнений графітом; вважається, що він згорів в перші дні після аварії. Крім того, частина вмісту реактора розплавилася і перемістилася через розломи внизу корпусу реактора за його межі.

З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів) і телур. В наш час найбільшу небезпеку становлять ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлені в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Зараженню також піддаються комахи і тварини, які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їх кількість не становить загрози. Закриті зони (більше 40 Кі/км²) Зони постійного контролю Кі/км² Зони періодичного контролю 5-15 Кі/км² Сумарна активність речовин, викинутих в навколишнє середовище, склала, за різними оцінками, до 14*1018Бк (14 ЕБк) 1,8 ЕБк йоду-131 0,085 ЕБк цезію-137 0,01 ЕБк стронцію-90 0,003 ЕБк ізотопів плутонію; частка інертних газів близько половини від сумарної активності.

Карта радіоактивного забруднення ізотопом цезію-137 Забрудненню піддалося більше км², приблизно 70% на території Білорусі, Росії і України.