ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ СУБЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

ПЛАН 1. Сутність та види інвестицій. 2. Сутність та характеристика основних форм реальних інвестицій. 3. Основні показники оцінки ефективності реальних інвестицій. 4. Сутність та характеристика основних форм фінансових інвестицій. 5. Сутність та джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства. 6. Методичні підходи до оцінки потреби в інвестиційних ресурсах.

1. Сутність та види інвестицій.

Інвестиції підприємства являють собою вкладення капіталу у всіх його формах у різні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою одержання прибутку, а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту, здійснення якого ґрунтується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику й ліквідності.

Класифікація інвестицій Класифікаційні ознакиВиди інвестицій 1. За об'єктами вкладення капіталу- Реальні інвестиції - Фінансові інвестиції 2. За характером участі в інвестиційному процесі Прямі інвестиції Непрямі інвестиції За відтворювальною спрямованістюВалові інвестиції Реноваційні інвестиції Чисті інвестиції За ступенем залежності від доходівПохідні інвестиції Автономні інвестиції По відношенню до підприємства- інвестора Внутрішні Зовнішні За періодом здійсненняКороткострокові Довгострококові

Класифікація інвестицій Класифікаційна ознакаВиди інвестицій За сумісністю здійснення1.Незалежні інвестиції 2.Взаємозалежні інвестиції 3.Взаємовиключні інвестиції За рівнем доходності1.Високодоходні інвестиції 2.Середньодоходні інвестиції 3.Низькодоходні інвестиції 4.Недоходні інвестиції За рівнем інвестиційного ризику1.Безризикові інвестиції 2.Низьоризикові інвестиції 3.Середньоризикові інвестиції 4.Високоризикові інвестиції За рівнем ліквідності1.Високоліквідні інвестиції 2.Середньоліквідні інвестиції 3.Низьколіквідні інвестиції 4.Неліквідні інвестиції

Класифікація інвестицій Класифікаційна ознакаВиди інвестицій За формою власності1.Приватні інвестиції 2.Державні інвестиції 3.Змішані інвестиції За характером використання капіталу в інвестиційному процесі 1.Первинні інвестиції 2.Реінвестиції 3.Дезінвестиції За регіональними джерелами залучення капіталу 1.Вітчизняні інвестиції 2.Іноземні інвестиції За регіональною спрямованістю капіталу 1.Інвестиції на внутрішньому ринку 2.Інвестиції на міжнародному ринку За галузевою спрямованістюІнвестиції в розрізі окремих галузей і сфер діяльності відповідно до їх класифікатора

2. Сутність та характеристика основних форм реальних інвестицій.

Реальні (або капіталоутворюючі) інвестиції характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи (інноваційні інвестиції), у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці й побуту персоналу.

Форми реальних інвестицій: Придбання цілісних майнових комплексів являє собою інвестиційну операцію великих підприємств, що забезпечує галузеву, товарну чи регіональну диверсифікацію їх діяльності. Ця форма реальних інвестицій забезпечує зазвичай ефект синергізму, який полягає в зростанні сукупної вартості активів обох підприємств (порівняно з їх балансовою вартістю) за рахунок можливостей більш ефективного використання їх загального фінансового потенціалу, взаємодоповнення технологій і номенклатури продукції, що випускається, можливостей зниження рівня операційних витрат, спільного використання збутової мережі на різних регіональних ринках і т.ін.

Форми реальних інвестицій: Нове будівництво являє собою інвестиційну операцію, що пов'язана з будівництвом нового об'єкта із закінченим технологічним циклом по індивідуально розробленому чи типовому проекту на територіях, які для цього спеціально відводяться. До нового будівництва підприємство вдається при кардинальному збільшенні обсягів своєї операційної діяльності в майбутньому періоді, її галузевій, товарній чи регіональній диверсифікації (створенні філій, дочірніх підприємстві і т.ін.).

Форми реальних інвестицій: Перепрофілювання діяльності (виробництва) реалізується через інвестиційну операцію, яка забезпечує повну зміну технологій виробничого процесу щодо випуску нової продукції. Реконструкція пов'язана з істотним перетворенням усього виробничого процесу на підприємстві на основі сучасних науково- технічних досягнень. Її здійснюють відповідно до комплексного плану реконструкції підприємства з метою радикального збільшення його виробничого потенціалу, істотного підвищення якості продукції, що випускається, впровадження ресурсозберігаючих технологій і т.ін. У процесі реконструкції може здійснюватися розширення окремих виробничих будинків і приміщень (якщо нове технологічне обладнання не може бути розміщене в діючих приміщеннях); будівництво нових будинків і споруд того ж призначення замість ліквідованих на території діючого підприємства, подальша експлуатація яких з технологічних чи економічних причин визнана недоцільною.

Форми реальних інвестицій: Модернізація, як інвестиційна операція, пов'язана з удосконалюванням і приведенням активної частини виробничих основних засобів у стан, що відповідає сучасному рівню технологічних процесів, шляхом конструктивних змін основного парку машин, механізмів і устаткування, використовуваних підприємством у процесі операційної діяльності.

Форми реальних інвестицій: Оновлення окремих видів устаткування обумовлено необхідністю заміни (у зв'язку з фізичним зносом) чи доповнення (у зв'язку зі зростанням обсягів діяльності, з необхідністю підвищення продуктивності праці) наявного парку устаткування окремими новими їх видами, що не змінюють загальної схеми здійснення технологічного процесу. Оновлення окремих видів устаткування характеризує в основному процес простого відтворення активної частини виробничих основних засобів.

Форми реальних інвестицій: Інноваційне інвестування в нематеріальні активи спрямоване на використання в операційному та іншому видах діяльності підприємства нових наукових і технологічних знань з метою досягнення комерційного успіху. Інноваційні інвестиції в нематеріальні активи здійснюються в двох основних формах: а)шляхом придбання готової науково-технічної продукції та інших прав (придбання патентів на наукові відкриття, винаходи, промислові зразки і товарні знаки; придбання ноу-хау; ліцензій на франчайзинг і т.п.); б)шляхом розробки нової науково-технічної продукції як в рамках самого підприємства, так і на його замовлення відповідними інжиніринговими фірмами. Здійснення інноваційного інвестування в нематеріальні активи дозволяє суттєво підвищити технологічний потенціал підприємства у всіх сферах його господарської діяльності.

Форми реальних інвестицій: Інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів спрямоване на розширення обсягу використовуваних операційних обігових активів підприємства, що забезпечує необхідну пропорційність (збалансованість) розвитку необоротних та оборотних операційних активів у результаті здійснення інвестиційної діяльності. Необхідність цієї форми інвестування пов'язана з тим, що будь-яке розширення виробничого потенціалу, забезпечуване раніше розглянутими формами реального інвестування, визначає можливість випуску додаткового обсягу продукції. Однак ця можливість може бути реалізована тільки при відповідному збільшенні обсягу використання матеріальних оборотних активів окремих видів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, малоцінних і швидкозношуваних предметів і т.ін.).

Напрями реального інвестування: 1. капітальне інвестування або капітальні вкладення (перші шість форм); 2. інноваційне інвестування (сьома форма); 3. інвестування в приріст оборотних активів (восьма форма)

3. Основні показники оцінки ефективності реальних інвестицій.

Принципи оцінки ефективності реальних інвестицій: 1. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, і сум та строків повернення інвестованого капіталу, з іншого.

Принципи оцінки ефективності реальних інвестицій: 2. Оцінка обсягу інвестиційних витрат повинна охоплювати всю сукупність використовуваних ресурсів, які пов'язані з реалізацією проекту.

Принципи оцінки ефективності реальних інвестицій: 3. Оцінка повернення капіталу, що інвестується, повинна здійснюватися на основі показника "чистого грошового потоку" [net cash flow]. Цей показник формується в основному за рахунок сум чистого прибутку й амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту.

Принципи оцінки ефективності реальних інвестицій: 4. У процесі оцінки суми інвестиційних витрат і чистого грошового потоку повинні бути приведені до теперішньої вартості.

Принципи оцінки ефективності реальних інвестицій: 5. Вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до дійсної вартості повинен бути диференційований для різних інвестиційних проектів. У процесі такої диференціації повинні бути враховані рівень ризику, ліквідності й інші індивідуальні характеристики реального інвестиційного проекту.

Показники оцінки ефективності реальних інвестицій: Чистий приведений дохід; Індекс доходності; Період окупності; Індекс рентабельності; Внутрішня норма (індекс) доходності.

Чистий приведений дохід [net present value, NPV] дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі. Під чистим приведеним доходом розуміється різниця між приведеною до теперішньої вартості сумою чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту й сумою інвестиційних витрат на його реалізацію.

Чистий приведений дохід

Індекс (коефіцієнт) доходності [Profіtabіlіty Іndex, PІ] також дозволяє співвіднести обсяг інвестиційних витрат з майбутнім чистим грошовим потоком за проектом.

Індекс доходності

Індекс (коефіцієнт) рентабельності в процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту може відігравати лише допоміжну роль, тому що не дозволяє повною мірою оцінити весь зворотний інвестиційний потік за проектом (значну частину цього потоку становлять амортизаційні відрахування) і не порівнює аналізовані показники в часі.

Індекс рентабельності

Період окупності [Payback Perіod, PP] є одним з найпоширеніших і зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційного проекту. Розрахунок цього показника може бути здійснений двома методами - статичним (бухгалтерським) і дисконтованим.

Статичний (недисконтований) період окупності:

Дисконтований період окупності:

Внутрішня ставка доходності [Іnternal Rate of Return, ІRR] є найбільш складним показником оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Вона характеризує рівень доходності конкретного інвестиційного проекту, що відображається дисконтною ставкою, за якою інвестиційні витрати приводяться до теперішньої вартості. Внутрішню ставку доходності можна охарактеризувати і як дисконтну ставку, за якою чистий приведений дохід у процесі дисконтування буде приведений до нуля (тобто ВСД = і, при якій ЧПД =0). Математичної формули прямого визначення показника внутрішньої ставки доходності не існує.

Внутрішня ставка доходності:

4. Сутність та характеристика основних форм фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти інвестування, головним чином у цінні папери, з метою одержання доходу.

Форми фінансового інвестування: 1. Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв'язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з постачальниками сировини й матеріалів (при участі в їх статутному капіталі), розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладенні капіталу в транспортні й інші аналогічні підприємства), розширення можливості збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки (шляхом вкладення капіталу в статутні фонди підприємств торгівлі); різні форми галузевої й товарної диверсифікації операційної діяльності й інших стратегічних напрямів розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвестування багато в чому підмінює реальне інвестування, будучи при цьому менш капіталомісткою й більш оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки одержання високого інвестиційного прибутку (хоча мінімально необхідний його рівень повинен бути забезпечений), скільки встановлення форм фінансового впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку

Форми фінансового інвестування: 2. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована насамперед на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу та її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

Форми фінансового інвестування: 3. Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою й перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку (так звані ринкові цінні папери). Використання цієї форми фінансового інвестування пов'язане із широким вибором альтернативних інвестиційних рішень, як по інструментам інвестування, так і по його строкам; більш високим рівнем державного регулювання й захищеності інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю інформації про стан і кон'юнктуру фондового ринку в розрізі окремих його сегментів, яка оперативно надається і інших факторів Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при рішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатнього вагомого пакета акцій).

5. Сутність та джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства.

Інвестиційні ресурси підприємства являють собою частину сукупних фінансових ресурсів, які спрямовуються ним для здійснення вкладень в обєкти реального та фінансового інвестування.

За титулом власності виділяють: 1. Власні інвестиційні ресурси – загальна вартість засобів, що забезпечують його інвестиційну діяльність і належить йому на правах власності. 2. Позикові інвестиційні ресурси – це сукупність засобів, що залучаються підприємством для фінансування інвестицій на строковій основі (повертається в кінці терміну кредитування).

За джерелами залучення по відношенню до підприємства виділяють: 1. Інвестиційні ресурси, що формуються із внутрішніх джерел – характеризують частину фінансових ресурсів, що формуються на підприємстві і спрямовуються на фінансування інвестиційної діяльності. 2. Інвестиційні ресурси, що формуються із зовнішніх джерел – частина засобів, що формується за межами підприємства для фінансування інвестиційної діяльності.

Внутрішні джерела формування власних інвестиційних ресурсів: Реінвестова частина чистого прибутку; Амортизаційні відрахування; Кошти від реалізації вибуваючих необоротних активів; Імобілізований в інвестиції надлишок власних оборотних коштів; Інші внутрішні джерела.

Зовнішні джерела формування власних фінансових ресурсів: Емісія акцій; Залучення додаткового пайового капіталу; Асигнування з бюджетів різних рівнів на безповоротній основі; Цільові асигнування недержавних фондів та інститутів на безповоротній основі; Інші зовнішні джерела.

Джерела формування позикових інвестиційних ресурсів: Довгострокові кредити банків; Довгострокові кредити і займи небанківських установ; Державні цільові та пільгові кредити; Фінансовий лізинг; Облігаційні позики (емісія облігацій); Інші позикові джерела.

6. Методичні підходи до оцінки потреби в інвестиційних ресурсах.

Методи прогнозування інвестиційних ресурсів: 1. Виходячи з можливостей їх формування; 2. Виходячи з повного задоволення обсягу інвестиційних потреб.

Метод прогнозування інвестиційних ресурсів виходячи з можливостей їх формування: 1. Визначення суми чистого грошового потоку з операційної діяльності: ЧГПо = ЧПо + Ам; 2. Визначення коефіцієнта участі інвестиційних ресурсів в загальному обсязі фінансових ресурсів: Ку = ВІРвн/ВФРвн; 3. Визначення можливого обсягу формування власних інвестиційних ресурсів з внутрішніх джерел: ВІРвн (пл) = ВФРвн(пл) *Ку;

4. Визначення можливого обсягу власних інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел; 5. Визначення можливого обсягу залучення позикових інвестиційних ресурсів; 6. Визначення загального обсягу інвестиційних ресурсів в плановому періоді; 7. Визначення структури та рівня достатності формування інвестиційних ресурсів: Рд = ІРпл/Іпл.

Метод прогнозування інвестиційних ресурсів виходячи з повного задоволення обсягу інвестиційних потреб: 1. Визначення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів: ІРпл = Іпл; 2. Визначення можливого обсягу формування власних фінансових ресурсів із внутрішніх джерел (розрахунки аналогічні 1-3 етапам попереднього методу);

3. Визначення можливого обсягу формування власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел; 4. Визначення необхідного обсягу залучення позикового капіталу в інвестиційних цілях: ІРпоз (пл) =Ірпл – ВІРвн -ВІРз; 5. Визначення структури інвестиційних ресурсів в плановому періоді.