Григір Тютюнник

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати.

Школа, в якій навчався Григір Тютюнник Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше спробував писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат - письменник Григорій Тютюнник.

Перша зустріч письменника з читачем (за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский») оповідання «В сутінки» (рос. мовою: Крестьянка ).

Харківський університет де навчався Григір Тютюнник Після закінчення Харківського університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В pp. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

Обкладинка до твору На початку 70-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції - настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

Памятник Григору Тютюннику Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. 1989р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.