Тема 14 ВЗВОД В ОБОРОНІ В ТИЛУ ПРОТИВНИКА Заняття 1. Основи організації оборони взводу в тилу противника НАВЧАЛЬНІ ПИТАНЯ 1. Оборона як вид бою, її мета та завдання, умови переходу до оборони. Місце взводу в бойовому порядку роти, бойові можливості в обороні, система вогню взводу 2. Послідовність та зміст роботи командира взводу з організації оборони 3. Ведення оборонного бою взводом

ЛІТЕРАТУРА: Боевой устав воздушно-десантных войск, часть ІІІ (взвод, отделение). Москва, Военное издательство, 1984, ст. 80–107 Бойовий статут Сухопутних військ, частина ІІІ (взвод, відділення, танк). Київ, видавництво «Варта», 1995, ст. 36–60 Тактика подразделений воздушно-десантных войск. Учебник. Москва, Военное издательство, 1985, с. 133–166 Конспект лекцій «Тактика дій аеромобільних підрозділів», ч. І «Бойове застосування аеромобільного (аеромобільно-десантного, парашутно-десантного) відділення та взводу». Одеса-2003, с

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАНЯ Оборона як вид бою, її мета та завдання, умови переходу до оборони. Місце взводу в бойовому порядку роти, бойові можливості в обороні, система вогню взводу

Оборона – вид бою, що полягає в утриманні захоплених об'єктів, відбиття наступу переважаючих сил противника і створення сприятливих умов для виконання бойових завдань повітряним десантом.

МЕТА ОБОРОНИ зірвати або відбити наступ (удар) переважаючих сил противника; зірвати або відбити наступ (удар) переважаючих сил противника; нанести йому значні втрати; нанести йому значні втрати; удержати важливий район (рубіж, об'єкт) і тим самим створити сприятливі умови для виконання поставлених завдань. удержати важливий район (рубіж, об'єкт) і тим самим створити сприятливі умови для виконання поставлених завдань.

УМОВИ ПЕРЕХОДУ ДО ОБОРОНИ Під умовами переходу взводу до оборони слід розуміти ту конкретно сформовану обстановку (положення, стан і характер дій противника і своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості, застосовувані засоби ураження та ін.), у якій здійснюється підготовка оборони. Тому в залежності від віддалення противника розрізняють переходи до оборони: в умовах відсутності зіткненням з противником, тобто завчасно; в умовах безпосереднього зіткнення з противником (БУ ВДВ, ч. ІІІ, ст. 80).

Парашутно-десантний взвод у тилу противника може переходити до оборони з наступними завданнями: заборона підходу резервів противника; заборона підходу резервів противника; утримання захопленого об'єкта (рубежу); утримання захопленого об'єкта (рубежу); прикриття флангів і тилу головних сил, які здійснюють рейд. прикриття флангів і тилу головних сил, які здійснюють рейд.

Оборона є змушеним видом бою, однак у цілому ряді випадків взвод буде переходити до оборони навмисно. Оборона повинна бути стійкою й активною, здатною відбити удари противника з застосуванням усіх видів зброї (БУ ВДВ, ч. ІІІ, ст. 81). Під стійкістю оборони розуміється її здатність витримати удари ядерної зброї, протистояти ударам авіації і вогню артилерії, атакам танків, мотопіхоти, аеромобільних військ. Під стійкістю оборони розуміється її здатність витримати удари ядерної зброї, протистояти ударам авіації і вогню артилерії, атакам танків, мотопіхоти, аеромобільних військ. Під активністю оборони розуміється прагнення підрозділів, що обороняються, захопити й удержувати ініціативу бою, у нав'язуванні противнику своєї волі, свого плану бою. Під активністю оборони розуміється прагнення підрозділів, що обороняються, захопити й удержувати ініціативу бою, у нав'язуванні противнику своєї волі, свого плану бою.

Стійкість оборони досягається: вмілої організації системи вогню; повним використанням маскуючих і захисних властивостей місцевості; інженерним обладнанням позицій; завзятістю особового складу в бої; своєчасним маневром вогнем та підрозділом; проведенням раптових контратак; швидким знищенням противника, який вклинився в оборону; виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї; умінням підрозділів діяти на зараженій місцевості; підтримкою постійної взаємодії між підрозділами; безупинним, гнучким і схованим управлінням; всебічним забезпеченням бойових дій.

Активність оборони досягається рішучими діями підрозділів на шляхах висування противника і нанесенням йому втрат до виходу до переднього краю рішучими діями підрозділів на шляхах висування противника і нанесенням йому втрат до виходу до переднього краю безупинною розвідкою безупинною розвідкою своєчасним маневром вогнем і підрозділами своєчасним маневром вогнем і підрозділами проведенням контратак проведенням контратак

МІСЦЕ ВЗВОДУ В ОБОРОНІ В БОЙОВОМУ ПОРЯДКУ РОТИ Парашутно-десантний (аеромобільний) взвод, як правило, обороняється: в складі роти у першому ешелоні в складі роти у першому ешелоні в другому ешелоні в другому ешелоні може знаходитися в резерві батальйону може знаходитися в резерві батальйону призначатися в бойову охорону або засаду призначатися в бойову охорону або засаду діяти як підрозділ прикриття діяти як підрозділ прикриття

Бойове завдання взводу, що обороняється у першому ешелоні, полягає в нанесенні усіма видами вогню у взаємодії із сусідами рішучого ураження противнику перед переднім краєм, відбиття його атаки й утриманні займаного опорного пункту. У випадку вклинення противника в опорний пункт або у проміжок із сусідом, взводу необхідно вогнем усіх засобів нанести йому максимальні втрати, не допустити його подальшого просування в глибину оборони.

Взвод, що обороняється в складі роти в другому ешелоні батальйону, знаходиться в готовності до знищення противника, що вклинився в оборону, та міцного утримання займаного опорного пункту, а також у готовності до заміни підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності.

Взводу, що складає резерв, призначається район або опорний пункт, де знаходиться в готовності до виконання раптово виникаючих завдань або до заміни підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності.

Взвод, призначений у бойову охорону, висувається на указану позицію, обладнає її в інженерному відношенні і знаходиться в готовності до знищення розвідки противника, а також забороні раптового нападу противника на головні сили батальйону.

Взвод, призначений у засаду, займає указану позицію і проводить ретельне маскування. При підході противника до наміченого рубежу, взвод раптовим вогнем із близької відстані знищує його.

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК, ЗАСОБИ ПОСИЛЕННЯ І БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ ВЗВОДА В ОБОРОНІ Бойовий порядок – побудова підрозділів для ведення бою. Підготовка оборони починається з одержанням бойового завдання від старшого командира. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань відділенням, організацію системи вогню, взаємодії, бойового забезпечення бою і управління); організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань відділенням, організацію системи вогню, взаємодії, бойового забезпечення бою і управління); заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню; заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню; інженерне обладнання опорного пункту; інженерне обладнання опорного пункту; розробку схеми опорного пункту взводу; розробку схеми опорного пункту взводу; підготовку підрозділів до бою; підготовку підрозділів до бою; контроль готовності взводу до оборони та виконанню бойового завдання. контроль готовності взводу до оборони та виконанню бойового завдання.

ОПОРНИЙ ПУНКТ ВЗВОДУ район місцевості, на якому взвод засобами посилення розташовує в бойовому порядку, створює систему вогню, обладнає в інженерному відношенні і знаходиться в готовності до відбиття наступаючого противника. Опорний пункт взводу готується до кругової оборони, насамперед, для боротьби з танками противника і ретельно маскується Парашутно-десантний взвод обороняє опорний пункт до 400 м по фронту і до 300 м в глибину, а при діях у бойовій охороні і по прикриттю головних сил батальйону – позицію до 500 м по фронту.

Опорний пункт взводу складається з: основних і запасних позицій відділень основних і запасних позицій відділень основних, запасних і тимчасових вогневих позицій бойових машин основних, запасних і тимчасових вогневих позицій бойових машин основних і запасних вогневих позицій приданих вогневих засобів основних і запасних вогневих позицій приданих вогневих засобів командно-спостережного пункту командира взводу командно-спостережного пункту командира взводу

Командно-спостережний пункт командира взводу розташовується в опорному пункті в такому місці, відкіля забезпечується найкраще спостереження за противником, діями своїх підлеглих, сусідів і місцевістю, а також безупинне управління взводом. Управління взводом здійснює командир взводу. Він управляє взводом по радіо, командами, голосом і сигналами. Зв'язок у взводі організується з використанням радіостанцій на бойових машинах, що входять у радіомережу командира роти. В обороні широко використовуються сигнальні засоби зв'язку (зорові та звукові).

БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ ВЗВОДУ В ОБОРОНІ Під поняттям бойових можливостей розуміється сукупність кількісних та якісних показників, що характеризують його здатність виконувати бойове завдання в плині визначеного часу. Складовими частинами бойових можливостей взводу є вогнева міць, ударна сила та маневреність.

Умовні коефіцієнти бойової ефективності засобів в обороні: РПГ-7Д – на підготовленому рубежі (в окопі) - 0,3; на підготовленому рубежі (відкрито) - 0,1; на підготовленому рубежі (відкрито) - 0,1; БМД-1 – на підготовленому рубежі (в окопі) - 2,0; на підготовленому рубежі (відкрито) - 1,5. на підготовленому рубежі (відкрито) - 1,5. При веденні вогню по бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) коефіцієнти збільшуються в 1,5 – 2 рази. Можливості взводу виражаються кількістю БМД, атаку яких вони здатні відбити, зберегти свою боєздатність, тобто не втратити більш 50 %.

СИСТЕМА ВОГНЮ ВЗВОДУ В ОБОРОНІ ВКЛЮЧАЄ: ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені перед переднім краєм оборони; зони протитанкового вогню бойових машин і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони; підготовлений маневр вогнем бойових машин та інших вогневих засобів на напрямки, яким загрожують (БУ ВДВ, ч. ІІІ, ст. 82).

Під час організації системи вогню взводу вказується: смуга вогню смуга вогню додатковий сектор обстрілу додатковий сектор обстрілу одна-дві ділянки зосередженого вогню одна-дві ділянки зосередженого вогню

Готовність системи вогню визначається: заняттям бойовими машинами, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій підготовкою даних для стрільби наявністю боєприпасів знанням особового складу своїх вогневих завдань

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАНЯ ПОСЛІДОВНІСТЬ ТА ЗМІСТ РОБОТИ КОМАНДИРА ВЗВОДУ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБОРОНИ

Послідовність і зміст роботи командира взводу з організації оборони залежить від умов переходу до оборони. Під організацією оборони варто розуміти роботу командира взводу, в ході якої він приймає рішення, ставить підлеглим бойові завдання, а також організує взаємодію та систему вогню, бойове забезпечення бою та управління. Порядок його роботи залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу. В усіх випадках командир взводу повинний забезпечити швидке заняття оборони й організацію системи вогню до встановленого часу. Що стосується послідовності роботи, то тут існує визначена закономірність. Не можна прийняти рішення, не з'ясувавши одержаного завдання та не оцінивши обстановки.

Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир взводу повинний: поставити завдання відділенням на заняття позицій; поставити завдання відділенням на заняття позицій; організувати спостереження, систему вогню, управління, взаємодію, бойове забезпечення й інженерне обладнання опорного пункту. організувати спостереження, систему вогню, управління, взаємодію, бойове забезпечення й інженерне обладнання опорного пункту. Надалі командир взводу детально вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням і порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання (Боевой устав ВДВ, ч. ІІІ, ст. 84).

З'ясування завдання є початком роботи командира взводу з організації оборони. Під час з'ясування завдання командир взводу повинний зрозуміти: завдання роти і взводу; на якому напрямку та на утриманні якої ділянки місцевості зосередити основні зусилля; які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів; завдання сусідів і порядок взаємодії з ними; час готовності до виконання завдання.

Після з'ясування завдання командир взводу віддає розпорядження для захоплення вказаного рубежу. Потім командир взводу організує роботи з інженерного обладнання опорного пункту і приступає до оцінки обстановки. Оцінка обстановки – це логічний процес мислення командира, що полягає у вивченні й аналізу, впливу кожного елемента обстановки на виконання бойового завдання.

Оцінюючи противника, командир взводу повинний вивчити склад, ймовірний напрямок, можливий час переходу його в наступ, а також сили і засоби противника, рубежі його розгортання. Наступним елементом оцінки обстановки є оцінка своїх, приданих і підтримуючих підрозділів. Вивчаючи стан, забезпеченість і можливості взводу та приданих підрозділів командир взводу вивчає: укомплектованість взводу та приданих підрозділів; моральний і фізичний стан особового складу; технічний стан бойової техніки, озброєння та наявність боєприпасів. Оцінюючи сусідів, необхідно з'ясувати їх завдання, на утриманні яких ділянок місцевості вони зосереджують зусилля, які сили і засоби вони надають для прикриття проміжків, а також умови взаємодії з ними. Оцінюючи місцевість, її захисні, маскуючи та тактичні властивості, командир взводу визначає характер місцевості перед переднім краєм з погляду її прохідності для танків, бронетранспортерів противника й умов організацій спостереження і системи вогню, характер місцевості в опорному пункті, рельєф і місцеві предмети, які можна використовувати для скритого розміщення живої сили і вогневих засобів, умови виходу в тил і маневру з метою переходу до кругової оборони.

На підставі з'ясування завдання і висновків з оцінки обстановки командир взводу приймає рішення, в якому визначає: порядок виконання одержаного завдання (знищення противника під час висування до переднього краю оборони та розгортання для атаки, перед переднім краєм і під час вклинення противника в оборону й обході опорного пункту); порядок виконання одержаного завдання (знищення противника під час висування до переднього краю оборони та розгортання для атаки, перед переднім краєм і під час вклинення противника в оборону й обході опорного пункту); завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам (позиції відділень, смуги вогню, додаткові сектори обстрілу, основні та запасні вогневі позиції БМД, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції, ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення, якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами і фланги); завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам (позиції відділень, смуги вогню, додаткові сектори обстрілу, основні та запасні вогневі позиції БМД, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції, ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення, якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами і фланги); порядок взаємодії. порядок взаємодії.

В ході рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, указує командирам відділень орієнтири і уточнює: положення, склад і найбільш ймовірний напрямок наступу противника, можливі рубежі переходу в атаку і напрямок дій його бойових вертольотів; положення, склад і найбільш ймовірний напрямок наступу противника, можливі рубежі переходу в атаку і напрямок дій його бойових вертольотів; зображення переднього краю оборони роти, опорний пункт взводу і сусідів; зображення переднього краю оборони роти, опорний пункт взводу і сусідів; позиції відділень і приданих вогневих засобів; позиції відділень і приданих вогневих засобів; смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу; смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу; основні, запасні і тимчасові вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу бойових машин, а також приданих вогневих засобів і вогневих засобів, призначених для забезпечення флангів і проміжків; основні, запасні і тимчасові вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу бойових машин, а також приданих вогневих засобів і вогневих засобів, призначених для забезпечення флангів і проміжків; порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позицій відділень (вогневих позицій), місця і характер інженерних загороджень, що влаштовуються перед переднім краєм і на флангах опорного пункту (позиції), і порядок прикриття їх вогнем; порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позицій відділень (вогневих позицій), місця і характер інженерних загороджень, що влаштовуються перед переднім краєм і на флангах опорного пункту (позиції), і порядок прикриття їх вогнем; місце командно-спостережного пункту. місце командно-спостережного пункту.

Після проведення рекогносцировки командир взводу віддає бойовий наказ, в якому вказує: орієнтири; відомості про противника (можливий склад, напрямок, рубіж і час атаки танків і піхоти); завдання роти і взводу; об'єкти і цілі, що уражаються засобами старшого командира на далеких підступах до оборони, перед фронтом і на флангах, а також завдання сусідів; завдання відділенням, їх позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; основні, запасні та тимчасові вогневі позиції бойових машин, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; завдання приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами, фланги і тил; час заняття оборони, готовність системи вогню, черговість і термін інженерного обладнання опорного пункту взводу; своє місце і заступника (Боевой устав ВДВ, ч. ІІІ, ст. 18, 87).

Під час організації взаємодії командир взводу повинний: визначити порядок знищення розвідки противника під час висування його до переднього краю оборони, на рубежах розгортання для атаки, в ході відбиття атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм і у випадку виходу його на фланги і в тил опорного пункту взводу; визначити порядок знищення розвідки противника під час висування його до переднього краю оборони, на рубежах розгортання для атаки, в ході відбиття атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм і у випадку виходу його на фланги і в тил опорного пункту взводу; вказати рубежі відкриття вогню з бойових машин, протитанкових і інших вогневих засобів; вказати рубежі відкриття вогню з бойових машин, протитанкових і інших вогневих засобів; визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по літакам, вертольотам і іншим повітряним цілям противника зі стрілецької зброї; визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по літакам, вертольотам і іншим повітряним цілям противника зі стрілецької зброї; узгодити дії взводу з діями сусідів, протитанкових й інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу, відбиття атак противника перед переднім краєм оборони і знищення його у випадку вклинення в оборону; узгодити дії взводу з діями сусідів, протитанкових й інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу, відбиття атак противника перед переднім краєм оборони і знищення його у випадку вклинення в оборону; призначити чергові вогневі засоби і визначити порядок знищення розвідки противника; призначити чергові вогневі засоби і визначити порядок знищення розвідки противника; указати заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування; указати заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування; повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними. повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

Надалі командир взводу організує бойове забезпечення шляхом віддачі вказівок командирам відділень по: розвідці розвідці захисту від зброї масового ураження захисту від зброї масового ураження маскуванню маскуванню інженерному забезпеченню інженерному забезпеченню хімічному забезпеченню хімічному забезпеченню охороні охороні

СХЕМА ОПОРНОГО ПУНКТУ ВЗВОДУ орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; положення противника; смугу вогню взводу та додаткові сектори обстрілу; смугу вогню взводу та додаткові сектори обстрілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додатковий сектор обстрілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додатковий сектор обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; ділянку зосередженого вогню роти та місце в ньому, по якому веде вогонь взвод; ділянку зосередженого вогню роти та місце в ньому, по якому веде вогонь взвод; рубежі відкриття вогню бойових машин, протитанкових та інших вогневих засобів; рубежі відкриття вогню бойових машин, протитанкових та інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира роти (батальйону) розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, їх сектори обстрілу; позиції вогневих засобів командира роти (батальйону) розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, їх сектори обстрілу; загородження і фортифікаційні спорудження; загородження і фортифікаційні спорудження; позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу; позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу; місце командно - спостережного пункту командира взводу (Боевой устав ВДВ, ч. ІІІ, ст. 91). місце командно - спостережного пункту командира взводу (Боевой устав ВДВ, ч. ІІІ, ст. 91).

ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАНЯ ВЕДЕННЯ ОБОРОННОГО БОЮ ВЗВОДОМ

РОБОТА КВ, ПРИЗНАЧЕНОГО У РД Перед переходом противника в атаку він буде наносити вогневі удари, удари авіації, застосовувати вогонь артилерії по підрозділах десанту, які обороняються. При нанесенні противником ядерних ударів весь особовий склад укривається, а з початком вогневої підготовки командир взводу і спостерігачі ведуть спостереження з метою одночасного виявлення переходу противника в атаку. З переходом противника в атаку командир взводу подає команду відділенням на відкриття вогню з метою знищення у першу чергу танків і інших броньованих машин противника. Вогонь відкривається з підходом противника на дійсну дальність стрільби. По мірі наближення противника до переднього краю вогонь доводиться до найвищої напруги. При цьому взвод у першу чергу знищує танки й інші броньовані машини противника, а потім вогнем з кулеметів і автоматів відсікають піхоту від танків і знищують її.

РОБОТА КВ, ПРИЗНАЧЕНОГО У РД Противник, який увірвався в опорний пункт взводу, знищується вогнем впритул, гранатами й у рукопашній сутичці. У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить до кругової оборони і міцно утримує займані позиції, знищуючи противника з усіх видів зброї, або діє за вказівкою командира роти. Якщо атака противника перед фронтом взводу відбита, вогонь переноситься по противнику, атакуючому сусідні підрозділи, при цьому командир взводу частину вогневих засобів використовує для знищення противника, який заліг або відходить, перед фронтом свого взводу. Після відбиття атаки командир взводу відновлює систему вогню і зруйновані фортифікаційні спорудження, поповнює боєприпаси, при необхідності з дозволу командира роти проводиться зміна вогневих позицій бойових машин і вогневих засобів, дегазація та дезактивизація позицій, спорядження, зброї і часткову санітарну обробку особового складу. Пораненим і ураженим надається медична допомога, тяжкопоранені виноситься на медичний пост роти або медичний пункт батальйону. Про результати бою, трофеях і втратах командир взводу доповідає командиру роти.

При одержанні наказу на відхід командир взводу вказує командирам відділень і приданих вогневих засобів напрямок і порядок відходу, міри забезпечення виходу з бою та сигнал відходу. Взвод відходить на визначений рубіж усім складом або одночасно по відділеннях (групами, по-одному), послідовно займаючи позиції для оборони. Відрив від противника повинний здійснюватися у момент ослаблення його вогню або під прикриттям вогню своєї артилерії, ударів авіації і димів. Бойові машини вогнем із-за укриття забезпечують відхід від своїх підрозділів і відходять на вказаний рубіж у встановленому порядку. Відірвавши від противника, командир взводу розміщає особовий склад у бойових машинах і в колоні стрімко висувається в визначеному напрямку.

Завдання для самостійної роботи 1. Вивчити навчальний матеріал лекції 2. Ознайомитися з положеннями ст Боевого устава ВДВ, ч.ІІІ 3. Підготуватися до виступів на семінарському занятті згідно питань лекції

Дякую за увагу