Італія

Площа 301,23 тис. км2. Населення 60,08 млн чол. Столиця Рим. Офіційна мова італійська. Грошова одиниця євро. Італія член ООН, НАТО, ЄС.Рим італійськаєвроООН НАТОЄС

Італійська республіка розташована в центральній частині Південної Європи. Італія є сусідами з Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією, в центрі країни розташована держава Сан-Марино, і в Римі - місто-держава Ватикан.

Герб Італії.

Карта Італії

Географічне положення Італія це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає:Європи Середземного моря весь Апеннінський півострів;Апеннінський півострів великі острови Сицилія, Сардинія;СициліяСардинія 7 населених островів Тосканського архіпелагу, найбільшим з яких є острів Ельба;Тосканського архіпелагуЕльба Понціанські острови;Понціанські острови острови Іск'я, Капрі, Прочіда;Іск'яКапріПрочіда острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу; острів Устіка;Устіка Еґадські острови;Еґадські острови архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу Сардинії;МаддаленаТаволараМоларал'АсінараСант-АнтіокоСан-П'єтроСардинії острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сицилійському морі;ПантеллеріяПелаґійські островиСицилійському морі острови Треміті в затоці Ґарґано.ТремітіҐарґано Сухопутні кордони проходять вздовж гірського ланцюга Альп: на заході із Францією 488 км, на півночі зі Швейцарією 740 км й Австрією 430 км, на сході зі Словенією 232 км. Крім того Італія має кордони з двома невеличкими державами анклавами: Ватиканом 3,2 км та Сан-Марино 39 км.АльпФранцієюШвейцарієюАвстрією СловенієюВатиканомСан-Марино Морські кордони проходять по узбережжях морів: зі сходу Адріатичного, з півдня Іонічного, з південного заходу Тірренського, а з північного заходу Ліґурійського. Південне узбережжя острова Сицилія омивають води Сицилійського моря.Адріатичного ІонічногоТірренськогоЛіґурійськогоСициліяСицилійського моря Довжина берегової лінії км. Територіальні води 12 морських миль. Континентальний шельф 200 морських миль.

Природні ресурси В надрах Італії є запаси вугілля, ртуті, цинку, вуглекислого калія, мармуру, бариту, азбесту, пемзи, плавикового шпату, польового шпату, піриту (сірі), природного газу і сирої нафти. Також в природні ресурси входять запаси риби і орні землі. На орні землі доводиться 27% від загальної площі країни. З них зерновими культурами засівають 9,5%. Площа зрошуваних земель складає кв. км.

За чисельністю населення Італія поступається в Європі лише Німеччині. У країні проживає майже 57 млн. людей. 98% населення становлять італійці разом з близькими до них з культури н нечисленними сардинці і Фріулі. Є компактні групи словенців і навіть німецькомовне населення на півночі країни. Звичайно ж велика частина населення країни говорить по - італійськи, а мова належить до романської мовної групи і відрізняється різноманіттям діалектів, серед яких основні - Північний, Центральний та Південний. Частина населення країни висловлюється по каталанськи, а зовсім невелика група, зберігши традиції минулого говорить по - ретороманськи.

Енергетика. Італія залежить від імпорту енергоресурсів. Він досягає 4/5 її потреб, проти 1/2 у середньому в Західній Європі. Особливо велика роль належить імпортній нафті ( приблизно 70 млн т на рік ). Власний її видобуток 5 млн т, природного газу 60 млрд м 3. З 220 млрд кВт год виробленої протягом року електроенергії на ГЕС припадає 1/5. Атомна енергетика не розвинена. Нафту і природний газ видобувають на Паданській низовині. Численні невеликі ГЕС побудовані на лівих притоках річки По, які беруть свій початок в Альпах. Пунктами прийому нафти і нафтопереробки є Ґенуя і Трієст, від яких ідуть трансальпійські нафтопроводи в Німеччину, а також невеликі портові міста на Півдні. Важливою подією стало введення в експлуатацію транссередземноморського підводного газопроводу, який з ' єднав алжирські газопромисли з материковою Італією через Туніс і Сицилію. Підводна його частина має довжину 160 км. Обробна промисловість. Після другої світової війни Італія зробила великий крок у розвитку обробної промисловості. Це не тільки провідна, а й сучасна і комплексна сфера її матеріального виробництва. Характерними рисами, порівняно з іншими головними розвиненими країнами, є низька частка високотехнологічних виробництв і висока трудоємність галузей, які виготовляють споживчі товари тривалого і короткочасного користування. Це наслідок молодості італійської промисловості, поразки Італії в другій світовій війні, наявності дешевої робочої сили. Відповідним є і склад промислового експорту : сталь, автомобілі, судна, побутова електротехніка ( морозильники, кухонні печі, пральні посудомийні і швейні машини ), конторське обладнання ( друкарські і лічильні машини ), тканини, одяг, взуття, пластмасові ви ¬ роби і меблі. Вивіз і ввіз сталі та автомобілів майже однакові, але як експортер і, відповідно, виробник побутової електротехніки, одягу і взуття Італія займає провідні позиції в Західній Європі. Одночасно італійські експортні виробництва зазнають все більшої конкуренції з боку нових індустріальних країн з більш дешевою робочою силою. Розміщення обробної промисловості має такі загальні риси. Найбільша концентрація промислового виробництва характерна для Півночі при зростанні останнім часом ролі Центру. Значну роль в розміщенні підприємств і галузей відіграв історичний чинник : попереднє ремісниче виробництво, ресурси енергії і сировини, які тепер уже вичерпані, бідність сучасної сировинної бази та імпорт необхідних ресурсів. Італія виплавляє 25 млн т сталі і 250 тис. т алюмінію на рік. У виробництві сталі вагоме значення імпортного скрапу. Найбільшими центрами чорної металургії стали агломерації Ґенуї, Неаполя, міста Пйомбіно ( Тоскана ) і Таранто ( Апулія ). Ще не так давно в металообробці і машинобудуванні домінували Мілан, Турін і Ґенуя. Поступово ці галузі поширились на північний схід, а тепер і в Центр. Значними машинобудівними центрами стали Брешіа, Венеція, Трієст, Болонья, Флоренція і навіть Рим і Неаполь. Автомобільна промисловість Італії відома автомашинами « ФІАТ » ( фабрика італійських авто Туріна ), гоночними машинами, моторолерами і мопедами. Головним центром автомобілебудування залишається Турін. Щорічно випускається до 2 млн автомашин. Хімічна промисловість Італії зародилась у Ломбардії, і нині там знаходиться чимало її підприємств. Крім того, з ' явилися нові центри нафтохімії на Півдні і частково в Центрі. Виробництво синтетичних волокон стало важливою галуззю. Легка і меблева промисловість, які представлені невеликими підприємствами, зосереджені в місцях виникнення, тобто на Півночі, але й для них характерне зміщення в Центр, де оплата праці нижча. Модні вироби ( одяг, взуття, меблі ) є невеликою, але престижною частиною італійської промисловості.

За стандартами ЄС, сільське господарство Італії недостатньо ефективне. Середній розмір ферм 7 га. Малі господарства малопродуктивні й малотоварні. Використовується чимало маргінальних (крайніх за своїми характеристиками) земель. До багатих і Розвинених сільськогосподарських районів можна віднести Паданську низовину та західне узбережжя між Ліворно і Неаполем. Тут зосереджена переважна частина зрошуваних земель (усього їх в Італії 3 млн га). Південь і острови надзвичайно посушливі влітку, місцеві ґрунти бідні, можливості для зрошення мінімальні. Зовнішня торгівля продуктами сільського господарства для Італії дефіцитна. На відміну від Північно- Західної Європи, в сільському господарстві Італії домінує рослинництво. На першому місці за вартістю в ньому стоять так звані «середземноморські продукти». Природне середовище для них сприятливе саме на півострові й островах. Овочів (і ранніх, і пізніх) тут вирощують більше, ніж у Великобританії, Франції та Німеччині разом узятих. Найбільше значення має культура томатів. Італія є великим виробником і експортером (як правило, перше або одне з перших місць у світі) також фруктів, особливо груш і персиків, апельсинів, лимонів, винограду й вина. Разом з Іспанією вона утримує першість у вирощуванні оливок, але олія є продуктом внутрішнього споживання. Виробництво вина, якість якого, порівняно з французькими винами, нижча, і олії зосереджене здебільшого на фермах. Середземноморські продукти домінують у сільськогосподарському експорті. В територіальному плані вони займають прибережні частини Апеннінського півострова і острова Сицилія. Італія є важливим виробником зерна. Вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь і рис. Значні площі зайняті під цукровими буряками і картоплею. Це культури Паданської низовини. Щоправда, тверда пшениця для виготовлення макаронів (макарони з томатною пастою є найпоширенішою стравою італійців) культивується в межах Півдня. Власної пшениці не вистачає, її імпортують. Рис Італія експортує в інші країни Європи. В міру економічного розвитку країни все більшого значення набуває тваринництво, хоча умови Середземномор'я для нього не можна вважати сприятливими. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, птицю. Італія є значним виробником м'яса й сиру. Частина продуктів тваринництва, включаючи вовну, а також кормове зерно, імпортується. М'ясо-молочне тваринництво зосереджене переважно на Півночі, вівчарство в Апеннінських горах і на островах. Щорічний вилов риби у межах 0,6 млн т, заготівля лісу становить 9 млн м3. Лісопродукти, включаючи папір, імпортуються.

Транспорт Італії є розвиненим і комплексним. Найбільше значення мають автомобільний, залізничний, трубопровідний і морський. Суперавтостради Італії (вони тут почали будуватися вперше і звідси їх назва) відповідають кращим міжнародним стандартам. Використовуються 25 млн легкових і 2 млн вантажних автомобілів. Італія має великий морський флот, а її авіакомпанія «Аліталіа» серед найбільших у світі. Головними вузлами внутрішніх і міжнародних сполучень є Рим і Мілан, морськими портами Ґенуя, Трієст і Венеція. Специфікою транспортної системи Італії є такі її риси: 1. Найщільніша мережа транспортної інфраструктури на Півночі. 2. Італія є морською країною, але порти півострівної частини, за винятком Неаполя, невеликі, бо не мають значних хінтерландів. Будівництво нових спеціалізованих портів не змінює становища. 3. Залізниці й автостради півострова за своїми напрямками і густотою фактично повторили мережу стародавніх римських доріг, включаючи і славнозвісну Аппієву дорогу між Римом, Неаполем і Бриндізі. Для сполучень з рештою Європи важливе значення мають узбережжя Рив'єри, тунелі під Монбланом та перевалом Фрежюсом, перевали і тунелі Сен-Бернар, Сімплон, Сен-Ґотард і Бреннер. Найдовшим є Сімплонський залізничний тунель 19,8 км. Поромні переправи з'єднують півострів з островами Сицилія і Сардинія та з Грецією. Існує проект будівництва моста або тунелю через Мессінську протоку.

Зовнішньоекономічні зв'язки У міжнародному поділі праці Італія спеціалізується на виробництві машин та устаткування (легкових автомобілів, деяких видів верстатів, устаткування для паперової, харчової, поліграфічної галузей промисловості, холодильників, пральних машин, виробів електронної та електротехнічної галузей промисловості). Експортує Італія також продукцію текстильної, швейної та взуттєвої промисловості (одне з перших місць у світі), а також овочівництва, виноробства, виноградарства, цитрусові та інші фрукти. Обсяг імпорту перевищує обсяг експорту. У структурі імпорту переважають сировина та матеріали: нафта, вугілля, руди чорних і кольорових металів, лісоматеріали, вовна, бавовна, продукти харчування. Машини та устаткування становлять у ній лише 20 %. Великі доходи отримує Італія від міжнародних послуг туризму, фрахту морських суден, транзиту міжнародних вантажів різними видами транспорту. Щороку Італію відвідує понад 50 млн туристів. Основними Торговими партнерами Італії є країни Європейського Союзу, на які припадає майже 60 % експорту та імпорту. Серед окремих держав найтісніші торговельні зв'язки Італія має з Німеччиною, Францією та США.

РИМ Італійська столиця є найбільшою пам ' яткою не тільки Апеннінського півострова, але і всієї Європи. Історія заснування Риму, що розповідає про братів Ромула і Рема, вигодуваних вовчицею і заснували місто в 753 році до н. е. на пагорбі Палатін, відома всім. Відомий навіть день заснування міста - 21 квітня.

Велика архітектура Рима Місто розташовується на семи пагорбах. За легендою, саме їх унікальне розташування і особлива орієнтація на зірки прямим чином вплинули на пристрасті, які кипіли в Римі всі 27 століть його існування

Колізей - найбільш впізнаваний пам'ятник у світі. Будівництво Колізею почалося в 72 році н.е. імператором Васпасіаном, а закінчилося все через 8 років. Зведення амфітеатру здійснювали полонені євреї. Його справжнє ім'я: "Амфітеатр Флавія", а Колізей (колоссеум) - назва, яку дав грандіозного спорудження римський народ. Мало хто знає, що амфітеатр служив ареною не тільки для кривавих гладіаторських боїв, але і для морських боїв.

ПЛОЩА ІСПАНІЇ Молодіжним центром Риму можна сміливо назвати площу Іспанії з гарною витонченої сходами, на якій навесні влаштовують виставку азалій. Церква Трініта дей Монті, що височіє над площею, була побудована в 1495 році на кошти уряду Франції. Вона служить французьким католикам, які проживають у Римі.