Виконали: Федченко Маргарита Базіляк Віталіна

Прапор Герб

Офіційна назва: Республіка Індія Площа: 3,3 млн км² (7-ме місце у світі й в Азії) Населення: 1,2 млрд чол. (2-ге місце у світі й в Азії) Столиця: Нью-Делі Тип країни: країна, що розвивається ВВП на душу населення: $ Державний устрій: федеративна республіка Склад території: 25 штатів, 7 союзних територій Член міжнародних організацій: ООН, Руху неприєднання та ін. Офіційна мова: гінді Релігія: індуїзм Валюта: індійська рупія

Індія розташована на півдні Євразійського континенту, на півострові Індостан. Має берегову лінію завдовжки 7 тисяч кілометрів та кордони із Пакистаном на заході, Китаєм, Непалом і Бутаном на північному сході та Бангладеш і М'янмою (колишня Бірма) на сході. Індія також претендує на кордон із Афганістаном на північному заході (частина індійського штату Джамму й Кашмір, що межує з Афганістаном, перебуває під контролем Пакистану). В Індійському океані має кордон з Мальдівами на південному заході, Шрі-Ланкою на півдні та Індонезією на південному сході. Від Шрі-Ланки її відділяють Полкська протока і Манарська затока; протокою Ґрейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією. Рельєф: гірська країна Гімалаї на північному кордоні, річкові долини Ґанґу, Інду, Брахмапутри; плато Декан на південь від річки Нармада між західним і східним хребтами Гат; на заході пустеля.

Жителі Індії

Корисні копалини Індії різноманітні і запаси їх значні. Основні поклади розташовані на північному сході країни. На кордоні штатів Орисю і Біхар знаходяться залізорудні басейни, відносяться до найважливіших в світі (найбільший - Сінгбхум на плато Чхота - Нагпур ). Залізні руди мають високу якість. Загальнобіологічні запаси становлять понад 19 млрд. т. Індія має в своєму розпорядженні також значні запаси марганцевих руд. Розвідані запаси кам'яного вугілля в країні становлять близько 23 млрд. т (загальні запаси вугілля в Індії, за різними даними, оцінюються в 140 млрд.т). На північному сході країни спостерігається особливо сприятлива для розвитку галузей важкої промисловості концентрація корисних копалин. Штат Біхар - найбагатший корисними копалинами район Індії. Різноманітні корисні копалини Південної Індії. Це боксити, хроміти, магнезиту, буре вугілля, графіт, слюда, алмази, золото, монацітовие піски. У Центральній Індії (східна частина штату Мадьхья - Прадеш) також є значні родовища чорних металів і кам'яного вугілля. Важливим джерелом енергії може стати радіоактивний торій, який міститься в моноцітових пісках. У штаті Раджастхан виявлені уранові руди.

Для Індії країни стародавньої цивілізації зараз характерні всі риси слаборозвиненості, як їх визначає ООН. В XX ст. в країні з'явилися сучасні підприємства, виробництво засобів виробництва, атомні й космічні дослідження тощо. Якщо брати абсолютні показники, то Індія стоятиме в числі перших у світі. Це стосується площі орних земель і зрошуваних територій, виробництва рису, пшениці, олійних, цукрової тростини, джуту, чаю, поголів'я великої рогатої худоби, довжини залізниць. Але в розрахунку на одного жителя ці показники будуть серед найнижчих у світі. ВНП Індії становить 320 млрд доларів США (15 місце в світі), а в розрахунку на одного жителя 340 доларів США (138 місце). Структура господарства Індії є відсталою. Головне місце продов¬жує займати сільське господарство. Його частка у ВНП 30 %, у зайнятості населення 65 % (218 млн чоловік). На обробну промисловість припадає 18 % ВНП і 9 % зайнятих (29 млн чоловік). Враховуючи реальне становище в країні, уряд підтримує плановий державний сектор, який включає стратегічні і високотехнологічні напрямки та найважливішу інфраструктуру. Для Індії характерна слабка участь у міжнародному поділі праці і відстала структура товарообігу. В експорті головна роль належить текстильним виробам, товарам кустарно-ремісничого виробництва і продуктам сільського господарства. Експорт машин невеликий. В імпорті перші місця посідають нафта і нафтопродукти, машини і прилади, продукти хімії, добрива. В колоніальну епоху головним торговим партнером була метрополія Великобританія, зараз США, Японія, країни Західної Європи, Австралія та «азіатські тигри». Торгівля з сусідніми країнами мінімальна. В 60-х роках найважливішим торговим партнером Індії був Радянський Союз. За допомогою Радянського Союзу (в тому числі коштів, обладнання і спеціалістів з України) в Індії були побудовані найбільші об'єкти її важкої промисловості. Частка Індії у зовнішньоторговому обігу України в 1995 р. становила 0,8%.

Близько 40 % промислової продукції виробляється в Індії на кустарних і дрібних підприємствах. Наприкінці 1990-х рр. країна мала досить високі темпи розвитку промисловості (до 12 % на рік). Дедалі більшу частку у ВВП Індії займає продукція машинобудування, хімічної та фармацевтичної галузей. Головне мінеральне паливо Індії вугілля, щорічний видобуток якого становить близько 200 млн т. Більше половини потреби в нафті задовольняється за рахунок імпорту. Електроенергію виробляють чотири АЕС, 3/5 її дають теплові електростанції. ГЕС сконцентровані на притоках Інду і Гангу. Значну роль відіграють непромислові види палива.

Металургійні підприємства Індії зосереджені поблизу головних родовищ вугілля і залізних руду східній (долина річки Дамодар) і центральній частинах країни. В країні видобувають мідну і свинцево-цинкову руду, золото.. Серед галузей кольорової металургії перше місце посідає алюмінієва, яка базується на власній сировині. Основними центрами виплавки алюмінію є м. Хіракуд. Біля металургійних підприємств побудовані заводи важкого машинобудування в Ранчі, Джамешдпурі. В країні розвинуте транспортне машинобудування (виробництво рухомого складу для залізниць, суден, а також мотоциклів, велосипедів, автомашин). За виробництвом тракторів (90 тис.) вона належить до провідних країн світу. Виробляють устаткування для легкої та харчової промисловості. В Індії розвивається електротехнічна галузь (виробництво радіоприймачів, телевізорів, засобів зв'язку, комплектуючих до комп'ютерів). Основні центри машинобудування: Мумбай, Кол ката, Ченнай. У місті Банґалорі, який став науково-технологічним центром. Індії, виробляють комп'ютери, комунікаційні мережі та програмне забезпечення. У 2005 р. компанія Microsoft відкрила дослідний центр на півдні Індії в місті Хайдерабад.

В Індії налагоджено виробництво кислот, лугів, добрив, лаків і фарб, штучного та синтетичного волокон. Тут працює понад 40 потужних заводів з виробництва простого суперфосфату і сульфату амонію. Галузі хімічної промисловості зосереджені переважно у південно- західних районах. Значного розвитку набули целюлозно-паперова промисловість, виробництво пиломатеріалів, паперу і картону. Серед галузей легкої промисловості Індія спеціалізується на бавовняній (Мумбай, Ахмадабад) і джутовій (район Колкати).

У структурі земельного фонду переважає рілля понад 50 %, пасовища займають тільки 4 %. Характерною рисою сільського господарства є переважання дрібних малопродуктивних господарств. Понад 60 % з них мають земельні наділи до 2 га. В Індії поширені чотири головні типи землеробства: зрошуване, з достатнім зволоженням, суходільне і гірське. Основна галузь сільського господарства рослинництво, а в ньому виробництво продовольчих (передусім зернових) культур. Важливе значення має плантаційне господарство, вирощування джуту, гевеї, кокосової пальми, чаю.

Головна сільськогосподарська культура Індії рис. Його посіви займають більш як 1/5 усіх площ і дають до 45 % збору зернових. Найбільша концентрація посівів пшениці в Індії спостерігається на рівнинах Пенджабу, Індо-Ґангського вододілу і верхнього Ґанґу, де пшеницю вирощують завдяки зрошуванню. Просо, яке є посухостійкою культурою, вирощують у районах із слабо розвинутою іригацією (західна частина плоскогір'я Декан). Індія є батьківщиною цукрової тростини, за обсягом валового збору якої посідає перше місце у світі.

Повсюдно вирощують олійні культури арахіс, кунжут, рицину, гірчицю/льон, кокосову пальму. В Індії у великій кількості вирощують бобові культури, червоний стручковий перець, ананаси, лимони, манго, апельсини, банани. Індія є одним із найбільших виробників та експортерів чаю і кави. Три чверті виробництва чаю припадає на північний схід країни. Чайні плантації зазвичай розміщені у горах на висоті м над рівнем моря. Добре зволожені схили Гімалаїв та гірських масивів на півдні з їх дренованими родючими чорноземами мають сприятливі умови для вирощування чайних дерев і кущів. Індія є великим виробником джуту. Південь Індії спеціалізується на вирощуванні каучуконосу гевеї. Розвиток тваринництва обмежується незначною площею пасовищ. У тваринництві найважливіше значення має розведення робочої худоби більша частина поголів'я великої рогатої худоби (воли, буйволи, верблюди) використовується як тяглова сила. Через релігійні переконання м'ясне тваринництво не розвинуте, поширене розведення кіз, овець і свійської птиці. Основна товарна продукція тваринництва шкіра. За виробництвом шкіри Індія посідає одне з перших місць у світі.

Експорт незначний і поступається обсягам імпорту. У структурі експорту Індії переважає текстиль, кустарно-ремісничі вироби, продукти сільського господарства (чай, цукор, прянощі), продукція машинобудування, кам'яне вугілля, нерудні корисні копалини, чавун, пластмаси, добрива, гумові вироби, ліс, пробкова кора, медикаменти. В імпорті домінує паливо, машини, продукти хімії, добрива, зброя. Основні торгові партнери: США, Німеччина, Японія. До 10% бюджету країни формується за рахунок надходжень від туризму.