МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ( )

Юрій Михайлович Коцюбинський Народився 25 листопада 1896 Вінниця Помер 8 березня 1937 репресований національність українець Діяльність: Революціонер, Дипломат Батько: Коцюбинський Михайло Михайлович

БАТЬКИ ГЛИКЕРІЯ МАКСИМІВНА Мати відзначалась лагідною вдачею і сердечністю, любила літературу, мистецтво й природу. МИХАЙЛО МАТВІЙОВИЧ Батько був чоловіком добрим, чесним, непримиренним до неправди і кривд, чинних начальством, тому й доводилось йому часто міняти місце роботи.

НАВЧАННЯ Навчаючись у Барській початковій школі ( рр.) та Шаргородському духовному училищі ( ) М.Коцюбинський виділявся серед своїх однокласників умінням писати цікаві, оригінальні твори. По закінченні духовного училища через нестатки не зміг далі вчитися.(Після смерті батька в 1886 році на нього лягли родинні турботи). Самоосвіта

З 16 років був у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Працює в Бесарабії і Криму. Там він створює низку оповідань: «Для загального добра» «Пе-Коптьор» «Дорогою ціною» ПРАЦЯ

В кінці листопада 1897 року М.Коцюбинський переїхав до Житомира і протягом кількох місяців працював у редакції газети Волинь. Навесні 1898 року М. Коцюбинський повернувся до Чернігова. Тринадцять років працював він тут в губернському земстві діловодом, якийсь час завідував столом народної освіти, був редактором Земського сборника.

Діти: Юрій Оксана Ірина Роман Віра Устимівна Дейша – дружина, вірний друг та помічник. РОДИНА КОЦЮБИНСЬКОГО

Оповідання Хо і Лялечка. До справжнього сарказму М. Коцюбинський підноситься в оповіданнях Подарунок на іменини та Коні не винні. Художні нариси Хвала життю й На острові, написані влітку 1912 року, - останні твори М. Коцюбинського. Повість Fata morgana – яскраве літературно- художнє полотно про революцію 1905 року на Україні. ТВОРЧІСТЬ

Новели Сміх, Він іде! (1906), Невідомий, В дорозі, Intermezzo, Як ми їздили до Криниці (1908) Дебют (1909), Сон, Лист (1911), Подарунок на іменини, Коні не винні, Хвала життю!. На острові, а також повість Тіні забутих предків (1911). У цих творах письменник осуджує міщанство, декаденство.

Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок. Могила М. М. Коцюбинського. Місто Чернігів, Україна.

Правнук Ігор Коцюбинський СУЧАСНІСТЬ

7 січня 2011 р. на 80 році життя померла Михайлина Хомівна Коцюбинська (племінниця відомого митця), одна із моральних авторитетів та інтелектуальних символів шістдесятництва РІК: МИХАЙЛИНА КОЦЮБИНСЬКА З БАТЬКАМИ - ХОМОЮ МИХАЙЛОВИЧЕМ І КАТЕРИНОЮ ЯКІВНОЮ. ФОТО З ДОМАШНЬОГО АРХIВУ

Це рядки з поезії В. Сосюри «Пам'яті Коцюбинського». Талант М.Коцюбинського справді розквітнув цвітом незвичайної краси, яку помітили не лише в Україні та Росії, а й в Європі. Живе в серцях твоє безсмертне слово і до народу рідного любов, немов зорі сіяння пурпурове, хоч ти від нас давно уже пішов. Та з нами будеш вічно жити, жити, як сяйво сонця, як вечірній спів, ти так любив землі своєї квіти, і так, як квіти, ти людей любив.