РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬЄВА ТЕТЯНА АНТОНІВНА

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Д. Дьюї

Критичне мислення є вміле відповідальне мислення,що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження,оскільки воно: а) засновується на певних критеріях ; б) є таким,що самокоректується; в) випливає з конкретного контексту. М.Ліпман

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ: -Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації. -Здатність до формулювання самостійних суджень, спрямованість на творчу мисленнєву діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстоких алгоритмах і стереотипах.

-Самокорекція,скерована на використання критиного мислення як методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень – мисляча людина постійно має піддавати свої мисленнєві процеси рефлексії. -Уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в кожному конкретному випадку.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ Перший етап – актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу. Другий етап – осмислення нової інформації, критичне читання та письмо. Третій етап – роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу. Четвертий етап – узагальнення й оцінка інформації,визначення способів її розв`язання, з`ясування власних можливостей.

ФАЗИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. Перша фаза – виклик: - актуалізація вже наявних знань з теми. Від учителя ця фаза вимагає чіткої організації процесу відновлення раніше здобутих знань, необхідних для сприйняття нового матеріалу; - пробудження пізнавальної діяльності. Різними способами (формулюванням гіпотези, органі- зацією роботи школярів у групах) створюється інформаційна пустота, яку школярам хочеться заповнити; -самостійне визначення учнями напрямків у вивченні нової теми,визначння тих її аспектів, які хотілося б обговорити (людина критично мисляча – це людина, яка мислить самостійно).

Друга фаза – фаза реалізації смислу (осмислення) -як організувати активну роботу з новою інформацією? -як співвідноситься новий матеріал з уже відомим і раніше заснованим?

Третя фаза – фаза рефлексії. - самостійно систематизувати засвоєне; - визначити напрямки подальшого засвоєння теми: де й для чого усе це може бути корисним.

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ ДОПОМАГАЄ ФОРМУВАТИ В ДІТЕЙ: *самостійність; *комунікативність; *толерантність; *мобільність; *швидко адаптовуватися в складних ситуаціях; *відовідальність за власний вибір і результати своєї діяльності; *самореалізовуватися в сучасному світі.