Голонасінні мультимедійний урок Вчитель біології Шимковецької ЗОШ І-ІІ ступенів Павлюк Т. С.

Тестовий контроль знань (самоперевірка домашнього завдання та самооцінювання) 1.Статеве покоління переважає у життєвому циклі: A.мохоподібних B.папоротеподібних C.хвощеподібних 2.До вищих спорових рослин належать: A.мохоподібні B.голонасінні C.покритонасінні 3.Мохоподібні мають такі органи: A.насінину B.пагін C.квітку 4.Торф утворюється із неперегнилих спресованих залишків: A.чоловічої папороті B.хвоща польового C.сфагнуму 5.У папоротей корені та пагони мають особини: A.статевого покоління B.нестатевого покоління

6.Знищити на городі такий бурян, як хвощ польовий, важко через те, що: A.його кореневища розташовані глибоко у ґрунті; B.довгі кореневища містяться у верхніх шарах ґрунту й утворюють багато надземних пагонів 7.Зі спори вищих спорових рослин розвивається: A.особина статевого покоління; B.особина нестатевого покоління; C.насінина 8.Статеве покоління переважає у життєвому циклі: A.зозулиного льону B.щитника чоловічого C.плауна булавоподібного 9.Нестатеве покоління переважає у життєвому циклі: A.зозулиного льону B.сфагнуму C.хвоща польового 10.Деревні рослини трапляються серед сучасних: A.мохоподібних B.папоротеподібних C.хвощеподібних D.плауноподібних

11.Бульбочки на кореневищі утворюються у: A.хвоща польового B.щитника чоловічого C.плауна булавоподібного D.сфагнуму 12.Спори у вищих спорових рослин формують особини покоління: A.статевого B.нестатевого C.як статевого, так і нестатевого покоління 13.Справжніх коренів не мають: A.мохоподібні B.папоротеподібні C.хвощеподібні D.плауноподібні 14.Сфагнум сприяє заболоченню місцевості, тому що накопичує воду в: A.коренях B.ризоїдах C.стеблі D.листках 15.Чинником, що обмежує статеве розмноження вищих спорових рослин, є: A.температура B.вода C.світло

Пригадайте! 1 – насінна шкірка 2 – зародкове стебло 3 – зародковий листок 4 – зародковий корінець 5 – сімядоля } зародок

Бесіда за питаннями: 1.Які рослини називають вічнозеленими? 2.Які є типи кореневих систем? 3.Чим стрижнева коренева система відрізняється від мичкуватої? 4.Яке значення насіння в житті рослин?

Отже, ми продовжуємо знайомство з представниками царства Рослини. Сьогодні розпочинаємо вивчення теми «Голонасінні рослини», на яку відведено 4 уроки (години). Під час вивчення цієї теми ви дізнаєтесь про особливості будови та життєдіяльності голонасінних рослин, познайомитесь з їх різноманітністю, навчитеся розрізняти представників цього відділу, розглянете значення голонасінних в природі та в житті людини. Тема сьгоднішнього уроку «Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування». Сьогодні на уроці вам необхідно знайти відповідь на проблемне питання: Тема та мета уроку: Чому голонасінні не мають плоду?

Під час перегляду презентації підготуйте відповіді на питання: 1.Скільки нараховується сучасних видів голонасінних рослин? 2.Чому ці рослини називають голонасінними? 3.Де і в яких середовищах поширені представники відділу Голонасінні? 4.Які особливості будови та процесів життєдіяльності голонасінних рослин на прикладі хвойних? 5.Яких представників голонасінних ви знаєте?

Дайте визначення термінів: Хвоя – видозмінені листки хвойних рослин Живиця – густа рідина, що виділяють клітини смоляних ходів Шишка – вкорочений та обмежений в рості видозмінений пагін із лусками, який слугує для статевого розмноження більшості голонасінних рослин Шишкоягода – видозмінена шишка голонасінних рослин, що нагадує ягоду

Особливості будови хвойних Молоді шишки з насінними зачатками Шишки з пилком Шишки з насінням, що дозріває Стара шишка з дозрілим насінням, що висівається Насінина Стебло Хвоя

процеси життєдіяльності сосни звичайної

Будова шишок сосни Будова шишки з пилком Будова шишки з насінними зачатками 1 – чоловіча шишка а – шишка на гілці б – збільшена шишка в– пиляк г– пилкове зерно г 2 – жіноча шишка а – шишка на гілці б – збільшена шишка в розрізі в– насінні зачатки

Різноманітність шишок хвойних Ялини європейської Ялини корейської Кедра Модрини Сосни звичайної

Будова стебла сосни (поперечний розріз) Кора Смоляні ходи Камбій Деревина Серцевина

Систематика Голонасінних Систематика Голонасінних є достатньо складною. В межах відділу виділяють декілька класів і багато порядків. Найчастіше відділ поділяють на 6 класів. Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це деревянисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани, кущі ) відділ Голонасінні клас Насінні папороті (лише викопні) клас Беннетитові (лише викопні) клас Саговникові саговник клас Гнетові ефедра клас Гінкгові гінкго клас Хвойні ялина

Представники Голонасінних Представники класу Саговникові або Цикадові /Cycadopsida/

Клас Гінкгові /Ginkgoopsida/ представлений єдиним сучасним видом – гінкго дволопатевим Представники Голонасінних

Клас Гнетові /Gnetopsida/ обєднує три сучасні роди, що мало схожі один на одного: рід Гнетум рід Ефедра рід Вельвічія Представники Голонасінних Ефедра хвощова

Клас Хвойні /Pinopsida/ є нині найчисельнішою та найрізноманітнішою групою голонасінних рослин. Переважна їх більшість є деревами, рідше зустрічаються чагарники, дуже рідко – кущики. У складі класу найчастіше виділяють 7 родин та 55 родів. Представники Голонасінних Сосна європейська

Представники хвойних Ялина колюча Ялина східна Ялина сербська Ялина канадська Рід Ялина

Представники хвойних Тис ягідний Кипарисовик Лавсона Ялівець козацький ялівець звичайний Туя Рід Ялівець

Середовище існування голонасінних рослин Голонасінні наземні рослини, які поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Майже 95% лісів земної кулі складаються із хвойних рослин або є мішаними.

Голонасінні в Україні На території України в природному стані з класу Хвойні поширені лише види трьох родин – Соснові, Кипарисові та Тисові. Однак значне число видів голонасінних рослин, насамперед Хвойних, широко культивується по всій території країни, особливо багато видів культивується на південному березі Криму. Найбільш чисельно з аборигенних видів представлена родина Соснові, зокрема широке розповсюдження мають такі види, як ялина європейська, ялиця біла, сосна звичайна та гірська. В Карпатах також зрідка зустрічаються модрини європейська та польська, сосна кедрова європейська. З родини Тисові в Карпатах і Криму поширений тис ягідний. Родина Кипарисові на території України представлена ялівцями – звичайним, високим, сибірським, козацьким, смердючим, червоним, низькорослим (переважна більшість видів ялівцю в природному стані зростає в Карпатах або в Гірському Криму). В південній частині України природно зростають ефедри двоколоскова та деревна, що відносяться до класу Гнетові.

Дайте письмові відповіді на питання: 1.Скільки нараховується сучасних видів голонасінних рослин? 2.Чому ці рослини називають голонасінними? 3.Де і в яких середовищах поширені представники відділу Голонасінні? 4.Які особливості будови та процесів життєдіяльності голонасінних рослин на прикладі хвойних? 5.Яких представників голонасінних ви знаєте?

Яка будова стебла сосни? (поперечний розріз)

Робота з німим малюнком « Будова хвойних » ? ? ? ? ? ? ?

Дайте усну відповідь на питання: Чи мають голонасінні плід? Чому?

Домашнє завдання: Опрацювати §44 (підручник Мусієнко М. М., 2007 рік ), дати відповіді на запитання підручника стор. 178, підготувати повідомлення про хвойні рослини рідного краю (зібрати колекцію шишок цих рослин).

Використані джерела: 1.molbuk.ua 2.myflora.org.ua 3.molbiol.ru 4.balandin.net 5.y10k.ru 6.herbarius.info 7.panorama.pl.ua 8.galsad.com.ua 9.brubini4662.edublogs.org 10.Підручник «Біологія 7 клас» Мусієнко М. М., Київ «Генеза» 2007 рік