Виконано вчителем сзш 168 Гусак Т.О.

Які з прочитаних раніше оповідань тобі найбільше сподобались? Хто їх автори?

Усе своє життя Василь Сухомлинський присвятив дітям. Він працював у Павлиській школі, що на Кіровоградщині. А ще викладав українську мову і літературу. У творах Василя Сухомлинського відображені його спостереження за життям дітей. У них відбилося прагнення письменника бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими.

Ледача подушка Маленькій Яринці треба рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся: - Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати i йти до школи. - Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь. - А що ж їй зробити, щоб вона не була ледачою? - Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками - вона і не буде ледачою. - Справді? - зраділа Яринка. - Я так i зроблю завтра. Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але треба ж нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити. Схопилась Яринка швиденько, одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку - та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається. Поміркуй, від чого застерігає нас це оповідання.

Чому мама так хвалить? Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи. Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила. Люда нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: "Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине". Зварила Люда борщу, попробувала. Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила. Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить: - Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко. Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона пробувала борщ - він несмачний. Думає Люда: "Чому ж мама так хвалить?" Які почуття викликало в тобі це оповідання?

Соромно перед соловейком Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчата вже закінчили обідати, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда сиділи, боячись поворухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки в газету, загорнула й поклала в сумку. - Навіщо ти зібрала сміття? - запитала Оля. - Це ж у лісі... Ніхто не бачить... - Соромно перед соловейком, - тихо відповіла Ліда.

Кому стало соромно перед соловейком?