Підготувала Учениця 11 класу Трофимишина Вікторія

Народився 22 жовтня 1935, в селі Зачепилівка, Новосанжарського району на Полтавщині.

Український поет, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Почесний академік Академії мистецтв України. Відомий державний діяч : обирався депутатом Верховних Рад СРСР ( з 1989 по 1991 рік віце - голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР ) та України. З 5 липня 2010 року Указом Президента України В. Ф. Януковича Бориса Ілліча Олійника призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Друкуватися почав ще в школі. Після закінчення десятирічки у 1953 році вступив на факультет журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році. Одинадцять років він очолював парторганізацію СП України і пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег - письменників не був виключений з її лав і тим паче посаджений за ґрати. Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе « Два роки в Кремлі » (« Князь тьмы »).

У травні - червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в « Литературной газете » ( Москва ), « Випробування Чорнобилем », в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців. На початку липня 1988 року на XIX конференції КПРС в Москві Борис Олійник зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так : « А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до го, треба з ' ясувати ще й причини голоду го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія ». Після неодноразового перебування на фронтах Боснії - Герцеговини написав есе « Хто і з якою метою сатанізує сербів ?», яке вийшло в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе « Хто наступний ?».

Борис Олійник автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії « Лицарське перо ». Перша збірка його лірики « Б ' ють у крицю ковалі » (1962) книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Творчий доробок поета нині понад сорок книг. Найвідомішими вважаються « Вибір » (1965), « Коло » (1968), « Стою на землі » (1973), « Заклинання вогню » (1978), « Сива ластівка » (1979), « У дзеркалі слова » (1981), « Поворотній круг » (1989), « Таємна вечеря » (2000), поема « Сім » (1988).

1959 збірка нарисів « За Північним Дінцем » 1962 збірка поезій « Б ' ють у крицю ковалі » 1962 збірка поезій « Двадцятий вал » 1964 збірка поезій « Вибір » 1965 збірка поезій « Гонг » 1965 збірка « Поезії » 1968 збірка поезій « Коло » 1970 збірка поезій « Відлуння » 1972 збірка поезій « На лінії тиші » 1973 збірка поезій « Рух » 1973 поетична збірка російською мовою « Стою на землі » 1974 збірка поезій « Ми знаємо для чого жить » 1975 збірка поезій « Гора » 1976 збірка поезій « Істина » 1976 збірка поезій « Кредо » 1978 збірка поезій « Заклинання вогню » 1979 збірка поезій « Сива ластівка » 1981 збірка поезій « У дзеркалі слова »

1981 збірка поезій « Доля » 1982 поеми в окремих книгах « Дума про місто », « Крило » 1983 публіцистична книга « Планета поезія » 1983 збірка « Поеми » 1984 поетична збірка « Міра » 1986 збірка « Поезії » 1987 поема « Трубить Трубіж » 1989 збірка поезій « Поворотний круг » 1990 публіцистична книга « Криниці моралі та духовна посуха » 1993 книга « Відступник, або Два роки в Кремлі » 1995 поетична збірка « Шлях » 1995 публіцистична книга « Сатанізація сербів, кому вона потрібна ?» 1999 поетична збірка « Біла мелодія » 1999 історичний нарис « Жорстока правда » 1999 есе « Хто наступний ?» 2000 поетична збірка « Таємна вечеря » 2001 поетична збірка « Знак »

1. У 1957 став переможцем Всеукраїнського поетичного конкурсу. 2. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та « Дружба », Герой України ( до 70- річчя з дня народження ). 3. За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України Президент України Віктор Ющенко 16 січня 2009 нагородив Бориса Олійника орденом Свободи. 4. Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (1999), V ст. (1995) жовтня 2009 удостоєний звання « Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка » січня 2012 Національною Академією наук України висунений кандидатом на здобуття Нобелівської премії ».