Поет народився простій гуцульській сімї, на землі, де народні традиції передаються з покоління в покоління, свято зберігаючись. «У кожному кутку української землі питання бути чи не бути? в національному плані не стояло так гостро, як у Закарпатті, і протягом усієї його дорадянської історії. Та всупереч усім найважчим випробуванням корінне населення краю спромоглося вистояти перед найвитонченішими спробами його асиміляції та денаціоналізації, зберегло свою національну й етнографічну самобутність». Це й дало змогу Івану Малковичу у подальшому сформувати неповторне світосприйняття.

Його вірші кличуть до роздумів. Тому що кожен з них це не стільки констатація якоїсь події чи факту, скільки роздуми поета про сьогодення, про його звязок з трагічним минулим народу, про втрату ним моральних цінностей, самобутності, про засилля техногенної цивілізації, що вкупі є причиною тотального розповсюдження зла на землі та у душах людей.

Івана Малковича можна без перебільшення назвати знаковою фігурою у сучасній українській поезії. І хоча друком вийшли поки що декілька збірок поезій, але поет на поетичному небосхилі гідний не меншої уваги, ніж більш відомі та знамениті, бо таких незвичних образів, такого почуття і сили слова й такої глибини дослідження навколишнього життя з позиції добра і зла, як у Малковича, не так вже й багато в сучасній поезії.

Нині Іван Малкович упорядник, автор і перекладач декількох десятків книжок для дітей. З 1992 року засновник і директор видавництва дитячої літератури «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», права на книжки якого купили відомі видавництва з одинадцяти країн світу. Видавництво порівняно молоде, але вже встигло заявити про себе: Спілка письменників України визнала найкращою книжкою 1994 року «Улюблені вірші», які були випущені ним.

«

«Білий камінь» (1984) «Ключ» (1988) «Вірші» (1992) «Із янголом на плечі» (1997) «Вірші на зиму» (2006) «Все поруч» (2010) «Веселка» ( ), «Молодь» ( ), «Соняшник» ( ), «Укртелефільму» (1993) «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Улюблені вірші» (1994)