Операційний менеджмент А.В.Вакуленко 2006

Розділ 2. Управління поточним функціонуванням операційної системи

Ключові питання теми: 1. Планування операційної діяльності: загальна характеристика. 2. Тактичний рівень планування операційної діяльності. 3. Оперативне планування та контроль реалізації операційної функції. 4. Управління запасами як складова операційного менеджменту.

Література Чейз Р., Эквилейн Н., Якобс Р. Производственный и операционный менеджмент: Пер.с англ.: Издательский дом Вильямс, с. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. – М.: «Издательство ПРИОР», – 384 с. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. – СПб: Питер, – 320с. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия / Под ред. С.М. Бухало. – К.: Выща школа, – 472 с. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент: Навчальний посібник; Збірник вправ. – Львів: державний університет Львівська політехніка, – 258с.

Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення. Мета планування полягає в створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації. Види планів: …

Їх можна згрупувати так: Плани-цілі – набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану обєкту управління і його окремих елементів в майбутньому Плани для дій, що повторюються – описують строки та порядок здійснення певних дій у стандартних ситуаціях Плани для дій, що не повторюються – складаються для вирішення специфічних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку і змінах, а не в механічних повторах.

Планування операційної діяльності включає три рівня Довгострокове планування Тактичне планування Оперативне планування

Довгострокове планування прийняття рішень щодо функціонування ОС у тривалому періоді. Здійснюється в межах розробки та опрацювання операційної стратегії.

Тактичне планування вирішується проблема планування завантаження виробничих потужностей на період до 1-1,5 роки (виробнича програма, плани використання виробничої потужності, планування матеріальних потреб, розробка планових калькуляцій, опрацювання планів по праці і заробітній платі тощо).

Оперативне планування коли здійснюється конкретизація цілей і завдань тактичних планів у робочих графіках на період від 1 місяця до 1 зміни (добова виробнича програма, завантаження устаткування, плани- графіки руху виробів, де визначається послідовність виконання окремих операцій технологічного циклу, потреба в персоналі, ресурсах на кожній операції технологічного ланцюжка тощо)

Тактичний і оперативний рівні планування і управління операційною діяльністю Тактичне і оперативне планування операційної діяльності спрямовано на досягнення балансу між завантаженням виробничих потужностей і попитом.

Взаємозвязок рівнів планування Стратегічний планБізнес-план План маркетингу та виробництва на квартал Планування продажів Місячна виробнича програма – основний виробничий план Фінансовий план, план закупок Планування матеріалів і потужностей, календар платежів Тижнева виробнича програма, змінно-добове завдання Прогноз Ресурси в наявності

Виробнича програма розробляється в натуральних і вартісних показниках Розробка виробничої програми в натуральних показниках передбачає: Визначення номенклатури і асортименту продукції Розрахунок обсягу поставок і виробництва окремих видів продукції Розподіл обсягу виробництва по календарним періодам Обґрунтування цих обсягів необхідною виробничою потужністю, матеріальними і людськими ресурсами.

Попит ринку Державні контракти Державні замовлення Портфель замовлень на продукцію (послуги) інших споживачів Виробнича програма підприємства Діючі ціни на продукцію та послуги Вартість обслуговування продукції Обсяг виробництва в натуральних вимірниках Товарна продукція Валова продукція Реалізована продукція Чиста продукція Власні потреби Продукція та послуги для внутрішнього ринку Експорт Номен- клатура Товарний асортимент Одиниця виміру Кількість 1. _____ 2. _____ 3. _____ 1.1 ______ 1.2 ______ …………… 2.1 ______ 2.2 ______ …………… 3.1 ______

Два підходи до формування виробничої програми та споріднених планів 1. відштовхуючись від зовнішніх потреб (та можливостей). Планування здійснюється на основі зовнішніх потреб та можливостей, тобто маркетинг привалює над виробництвом. Фірма спочатку досліджує попит на ринку, визначає можливі обсяги реалізації, а потім прилаштовує свої можливості до цих умов. Послідовність дій: 1. маркетингові дослідження; 2. складання плану по збуту; 3. складання плану виробництва; 4. складання плану матеріально-технічного постачання, складання плану по виробничих потужностях, по трудових ресурсах, по реконструкції виробництва, по ремонту устаткування та ін.

Два підходи до формування виробничої програми та споріднених планів 2. відштовхуючись від внутрішніх можливостей (та потреб). Планування виробничої програми та споріднених планів здійснюється на основі внутрішніх можливостей, тобто виробництво привалює над маркетингом. Фірма визначає, виходячи зі своїх можливостей, що і як вона буде виробляти, визначає можливі обсяги реалізації, а потім, використовуючи маркетингові механізми стимулювання збуту, активно просуває свій товар на ринок. Послідовність дій: 1. аналіз виробничих можливостей; 2. складання плану виробництва; 3. складання плану матеріально-технічного постачання, складання плану по виробничих потужностях, по трудових ресурсах, по реконструкції виробництва, по ремонту устаткування та ін; 4. складання плану по збуту і маркетинговим заходам.

Комплексна модель планування виробничої програми Аналіз базового та перспективного товарного асортименту Аналіз залишків готової продукції на складі Аналіз внутрішніх можливостей та потреб Аналіз зовнішніх потреб та можливостей

Окремі випадки формування виробничої програми При недостатньому завантаженні виробничих потужностей В умовах спаду споживчого попиту можливі ситуації, коли тимчасово доцільно виробляти і нерентабельну продукцію, враховуючи сукупність кількісних і якісних критеріїв. Кількісний критерій величина маржинального доходу по кожному нерентабельному виду продукції (різниця між ціною і змінними витратами). Доцільно виробляти усі вироби, по яких маржинальний доход є позитивною величиною. Якісні критерії: додатковий випуск продукції в період спаду дозволяє зберегти кваліфіковані кадри; майбутні тенденції ринкових цін ; відстеження того, як відібється зняття з виробництва конкретного виду продукції на реалізації інших виробів.

При обмеженні по одному виду ресурсів Коли попит на продукцію організації перевищує її виробничі можливості, причому дефіцитним виявляється один з ресурсів Формування програми, що забезпечує максимальний прибуток виконується так: I. Розраховується величина маржинального доходу на одиницю обмежуючого фактора (наприклад, на одну машино-годину роботи устаткування) по кожному виду продукції. 2. Усі види продукції ранжуються в порядку зменшення маржинального доходу на одиницю обмежуючого фактора. 3. У виробничу програму включається перший виріб в обсязі повної потреби і розраховується невикористаний залишок по обмежуючому фактору. Потім включається наступних за пріоритетом виріб і т.д. доти, поки обсяг обмежуючого фактора не буде цілком вичерпаний. 4. Внесення коректив з урахуванням якісних факторів, наприклад, необхідності комплексного виконання замовлень постійних клієнтів

При сезонних коливаннях попиту на продукцію За умов існування незалежного попиту на готову продукцію і можливості його прогнозування на середньостроковий період використовується модель сукупного (агрегованого) планування Модель передбачає прийняття рішення про те, як експлуатувати операційну систему з урахуванням змін сукупного попиту у середньостроковому періоді (6-18 місяців).

Агреговане планування Для кожного періоду, який охоплюється планом, необхідно визначити дві змінних: 1. Обсяг виробництва на даний період. 2. Кількість працівників, що будуть задіяними в цей самий період.

Чисті операційні стратегії (за Месконом) Постійний обсяг виробництва за постійної кількості робочої сили Змінний обсяг виробництва за постійної кількості робочої сили Змінний обсяг виробництва за змінної кількості робочої сили

Чисті операційних стратегії агрегованого планування

Кожен з варіантів плану випуску продукції може впливати на розмір наступних виробничих витрат: 1.Витрати на зберігання готової продукції. 2.Витрати на ведення портфеля відкладених замовлень. 3.Витрати, повязані з оплатою понаднормової роботи чи простоїв робітників. 4.Витрати, повязані з передачею частини робіт субпідрядникам. 5.Витрати, повязані з наймом або звільненням працівників.

Мета агрегованого планування розробка такого варіанта плану, реалізація якого забезпечила б задоволення сукупного попиту на продукцію за умови мінімізації загальної суми вищезгаданих та інших витрат.

Оперативне планування операційної діяльності Є завершальною ланкою усієї системи планування на підприємстві і першою фазою в системі оперативного управління. Два види систем операційного планування: Виштовхуюча Витягуюча

Система оперативного управління операційною діяльністю включає : Оперативно-календарне планування - полягає у рівномірному розподілі виробничої програми у натуральному виразі між цехами і дільницями на основі календарно-планових нормативів; Диспетчерування - передбачає неперервність нагляду і контролю за ходом виробництва на основі точної інформації про фактичне виконання планів-графіків, змінно-добових завдань і ліквідація усіх відхилень від плану

Оперативно-календарне планування Здійснюється: в масштабах всього підприємства (міжцехове оперативне плануваня) В межах окремих цехів (внутрішньоцехове оперативне плануваня)

Системи оперативно- календарного планування Подетальна Комплектна На замовлення Відрізняються характером основних елементів системи оперативного планування ( планово-облікова одиниця, календарно-планові нормативи тощо )

Інструментом оперативного планування і контролю в ОС, що виготовляють матеріальну продукцію, є графіки Ганта Це таблиця, в якій надається перелік робіт, що повинні бути виконано покроково у чітко визначений час. Фокусом планування робіт є проблема розподілу матеріалів.

Інструментом оперативного планування і контролю в ОС, що надають послуги, є розклади Фокусом планування робіт є проблема розподілу персоналу Календарний план-графік в ОС сервісного типу повинен: Мінімізувати кількість персоналу, що є необхідною для виконання денної норми; Мінімізувати розрив між необхідним та можливим виробітком.

Розробку та реалізацію оперативного плану здійснює диспетчерська служба або виробничо-диспетчерський відділ

Типи запасів Виробничі запаси - запаси сировинних та матеріальних ресурсів, комплектуючих деталей та готових виробів, що витрачаються для створення буфера між обсягом закупок та обсягом щоденного споживання матеріалів у виробництві Запаси незавершеного виробництва, що створюють певний буфер між послідовними виробничими операціями Запаси готової продукції, які є буфером між продуктивністю операційної системи та швидкістю відвантаження чи продажу продукції

Види виробничих запасів: поточний запас; резервний (страховий) запас; підготовчий запас; сезонний запас. Мета створення запасів полягає в утворенні певного буфера між послідовними поставками матеріалів для виключення необхідності безперервних поставок.

Проблема управління матеріальними запасами підтримувати рівні матеріальних запасів достатньо високими, щоб процес виробництва залишався безперервним, і водночас достатньо невеликими, щоб звести витрати до мінімуму.

Моделі управління запасами в системах з незалежним попитом Рішення, що приймаються в процесі управління запасами, впливають на чотири види виробничих витрат: Вартість товарів, які закуповуються Витрати на оформлення замовлення Витрати на зберігання матеріально- технічних запасів Витрати, що викликані відсутністю запасів

Моделі управління запасами

Модель оптимального розміру замовлення Розмір замовлення Річні витарти Крива витрат на зберігання Крива витрат на зберігання Крива витрат на доставку та оформлення замовлення замовлення Крива витрат на доставку та оформлення замовлення замовлення Крива сумарних витрат зберігання і переналадок Оптималь- ний рівень витрат Qорt

Розрахунок оптимального розміру замовлення : Qорt – оптимальна кількість одиниць на замовлення (EOQ); D – загальний попит (потреба) на певну статтю матеріальних ресурсів; S – витрати оформлення на кожне замовлення; H – витрати зберігання або поточні витрати на одиницю в рік.

С В А Річні вит- рати на придба ння матеріа льних ресур- сів, (%) Кількість статей матеріальних ресурсів, (%) Метод АВС-аналізу в управлінні запасами

Політика, що базується на АВС – аналізі закупівля ресурсів категорії А у більш надійних постачальників ресурсів ніж по категорії С; асортимент продукції категорії А в протилежність категоріям В і С повинні підлягати більш ретельному фізичному контролю складування і, за можливістю, мають зберігатись в більш надійних місцях; точність записів щодо розходу найменувань виробів категорії А повинна підлягати більш частим перевіркам; прогнозування потреби в ресурсах категорії А –повинно проводитись більш ретельно, ніж в інших ресурсах.

Комплексні системи управління ланцюгом постачання-виробництво-збут (MRP, JIT). В основу систем MRP і JIТ покладено два протилежни принципи організації виробництва: система MRP є виштовхуючою (продукція подається на наступну стадію незважаючи на готовність прийняти її) система JIТ – витягуючою (наступна стадія виробництва витягує усе необхідне з попередньої стадії у необхідний проміжок часу)

MRP-І (Material Requirements Planning) методологія планування потреби в матеріалах, що являє собою комп'ютерну програму, яка дозволяє оптимально регулювати постачання комплектуючих у виробничий процес, контролюючи запаси на складі і саму технологію виробництва. Результат: оптимізується час надходження кожного матеріалу в ОС; знижується рівень складських запасів; знижуються витрати на ведення виробничого обліку.

MRP-II (Manufactory Resource Planning) трансформована і вдосконалена система MRP-І, що була створена для ефективного планування всіх ресурсів виробничого підприємства (у тому числі фінансових і кадрових). Дозволяє планувати всю комерційну діяльність сучасного підприємства, у тому числі фінансові витрати на проекти відновлення устаткування й інвестиції в виробництво. Аналог - система бізнес-планування ERP (Enterprise Requirements Planning)

Чим визначається успішність системи MRP-II ? Точність визначення потреб клієнтів – введення замовлень і прогнозування Точність визначення специфікацій і технологічного маршруту Точність і актуальність інформації про наявність матеріалів Точність визначення термінів поставки і виробництва

Які недоліки має система MRP-II ? Робота кожного підрозділу здійснюється відокремлено Дефекти залишаються прихованими поки до них не дійде черга обробки на наступних етапах Обладнання часто зайнято виробництвом непотрібних речей, а відповідно є недоступним для термінового виконання нових замовлень

Система СANBAN Є практичною реалізацією систем JIT і MRP, і слугує механізмом організації виробництва необхідної продукції у визначений час і в необхідній кількості певної номенклатури. Принциповою відмінністю даної системи є те, що вона не має закінченого плану і графіка роботи, працює при мінімальних заділах незавершеного виробництва і значно прискорює оборотність капіталу.

Дякую за увагу!!! Із задоволенням дам відповіді на ваші запитання!!!