На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море.
. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти, коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості, На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості.
.
І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..."