Традиційна українська лялька-оберіг Виконала учениця 11 класу Кривцова Анастасія Новокаховська гімназія 2011 – 2012 н. р.

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості,родинний оберіг. Мотанка виконується виключно шляхом намотування, немає обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турбот.

Лялька-мотанка – це одна з найдавніших народних іграшок, яка,пройшовши крізь тисячоліття, існує і є дуже популярною навіть сьогодні. Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом матері - прародительниці, символом мудрості, берегинею роду. Кожен малюк вмів змайструвати собі цю нехитру подругу, яка втілювала вжиття всі ті ролі, які так прагне приміряти на себе чи не кожна дитина – від дівчинки, що заблукала в лісі в пошуках ягід та грибів і до мудрої, доброї бабусі, до якої хочеться звернутись за порадою. Збереглись відомості і про те, що дівчині перед заміжжям мати власноруч робила і дарувала ляльку- мотанку – символ жіночої мудрості.

Робились ляльки-мотанки з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь. Тому не дивно, що така лялька, зроблена власноруч,оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє,рідне – вважалась оберегом у родині. Якщо в сімї хворіла дитина, то їй робили спеціальну ляльку-мотанку, яку змотували з тієї трави, яка допоможе при хворобі, - і давали дитині – і забавка, і цілющий ефект!

Історія На території України найдавніші прототипи іграшок виявлені на пізньопалеолітичній стоянці в с.Мезин (тепер Коропського району Чернігівської області). Це були виготовлені з мамонтовогобивня фігурки пташок і вовка (собаки), що мали тотемне значення.УкраїниіграшокпізньопалеолітичнійМезинКоропського районуЧернігівської областімамонтовогобивнятотемне У Давній Греції діти, які досягали певного віку, жертвували свої іграшки богам. Напередодні свого весілля дівчата приносили іграшки до храму і брали участь у церемонії ініціації.Давній Греціїжертвувалибогамвесілляхрамуініціації Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Однак є знахідки ляльок, зроблених з тканини.каміньдеревотраватканини Дослідник Марко Грушевський ( ) зазначав, що в Україні ганчір'яні ляльки були популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях.Марко Грушевський Україні Українськими ляльками етнографи зацікавилися наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Колекцію мотанок Наддніпрянщини зібрав М. Грушевський у 1900-х рр. Українські (так звані решетилівські) ляльки виставлені у Музеї іграшки уСергієвому Посаді (Росія). Вони були зібрані на початку ХХ ст. засновником музею Миколою Бартрамом ( ).ХІХХХ1900-хрешетилівськіСергієвому ПосадіХХ

Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – будь то очі чи ротик – може привязувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки. Вона або безлика, або на личку – хрест – солярний знак, знаксонця, знак добробуту, дуже сильний оберіг. Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва походить.

Лялькарі Херсонщини Ольга Жукова Джерело:

Лялькарі Херсонщини Зоя Булюк Джерело:

Сучасні мотанки На сучасному етапі народні майстрині, що перебувають під впливом ідей неоязичництва, намагаються сакралізувати мотанки. Іноді відродження народної іграшки супроводжується процесом поширення язичницьких вірувань, які давно втратили своє обрядово- магічне значення. Проте у більшості випадків така пропаганда надприродних властивостей мотанки не що інше, як рекламний трюк.неоязичництва кінець