Підготувала учитель фізики Жукова Наталія Юріївна, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Суттєві ознаки поняття аудит (енергетичний, тепловий); порядок проведення аудиту використання гарячої води під час миття; узагальнити результати проведеного учнями аудиту використання гарячої води під час миття у себе вдома; про бережливість та заощадливість у народній творчості.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ – обстеження обєкта з метою зясування ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та визначення резервів їх економії. Результатом проведення енергетичного аудиту є звіт, який складається з двох частин. У першій частині дається аналіз стану обєкта стосовно енергоспоживання. У другій частині пропонуються конкретні енергозберігаючі заходи.

це обстеження обєкта (підприємства, установи, організації, установи тощо) з метою зясування ефективності використання теплових ресурсів та визначення резервів їх економії.

Коли ми миємося під душем, то кількість використаної води залежить від того, скільки часу ми миємося і скільки води пропускає душова лійка.

1. Запишіть, скільки часу ви проводите в душі під час миття і скільки разів на тиждень ви це робите. 2. Запитайте інших членів своєї сімї, скільки часу вони миються під душем і скільки разів на тиждень вони приймають душ. Запишіть цю інформацію. 3. Розрахуйте, скільки хвилин ви та члени вашої сімї проводять під душем за тиждень.

Батько - 10 хвилин (10 разів на тиждень.) Мама - 15 хвилин (14 разів на тиждень – вранці та ввечері.) Брат - 5 хвилин (5 разів на тиждень.) 3. Розрахуйте, скільки хвилин ви та члени вашої сімї проводять під душем за тиждень. 5 х х х х 5 = 370 хв

Для цього виміряйте час протягом якого заповнюється мірне відро. Повторіть вимірювання кілька разів і обчисліть середній час. 10 л : 40 = 0, 25 л (250 мл) експерименту Час, с Середнє значення 40

0, 25 л х 60 = 15 л

15 л х 370 = 5550 л Тобто сім я з чотирьох осіб, яка має звички водокористування як у наведеному прикладі, витрачає за тиждень більш як п ять з половиною тонн гарячої води.

(Виміряйте температуру холодної води у крані!) (Виміряйте температуру гарячої води у крані!) 8. Розрахуйте, скільки енергії витрачається, щоб нагріти воду, яку використала за тиждень ваша сімя. Е1 = 5550 л х (50– 6) = ккал

Е2 = Е1 х 52 = ккал 10. Позначте час, який ви витрачаєте на намилювання. А якщо на цей час вимкнути душ? Скільки гарячої води ви тоді зможете заощадити? 11. Підрахуйте обєм води у ванні, якщо ви не використовуєте душ, і витрату води, необхідної для обполіскування.

12. Порівняйте витрату води, коли ви приймаєте ванну і коли миєтеся під душем. Що є більш економним? 13. Зробіть висновки щодо звичок водокористування – ваших та членів вашої сімї. Розробіть рекомендації для споживачів з метою зміни їх звичок водовикористання.

Зернятко до зернятка – буде повний колос. Де один грибок, там цілий візок. У доброго хазяїна й соломинка не пропаде. Де оком не побачиш, там кишенею доплатиш.

Колос до колоса – і сніп збереться. Зеренце до зеренця – і буде мірка. Сніп до снопа – то й буде копа. Хто малого не шанує, той і великого не вартий. Жолудь який малий, а з нього дуб великий.

Розвязати задачу Якщо у квартирі немає лічильника гарячої води, то рахунки за гаряче водопостачання виставляють за нормами – 120 л на особу за добу. 1. Розрахувати витрату гарячої води за тиждень за нормами відповідно до кількості членів вашої сімї.

2.Порівняти нормовану витрату гарячої води за тиждень для своєї сімї з витратою, розрахованою за фактичним споживанням (4-й стовпчик таблиці). 3. Зробити висновки щодо відповідності нормованих та фактичних витрат гарячої води.

Коли споживачам вигідно встановлювати лічильник гарячої води? Які практичні поради можна запропонувати тим, хто хотів би навчитися економити?

1. Обговорити з батьками та іншими членами вашої сімї отримані вами результати. Чи всі згодні з необхідністю економії енергії? 2. Розробити плакат «Як економити гарячу воду під час миття».