Електронна пошта виникла задовго до появи інтернету. Вона розвивалася поступово, починаючи від можливості обміну повідомленнями між користувачами одного комп'ютера, потім у межах мережі комп'ютерів, що використовували однакові операційні системи, і, нарешті, були розроблені універсальні протоколи, сумісні з різними комп'ютерами та різними операційними системами.

Вперше можливість роботи багатьох користувачів на одному комп'ютері була продемонстрована у 1961 у Массачусетському технологічному інституті, де була створена Сумісна система спільного часу (CTSS). Користувачі отримали можливість входити в систему комп'ютера IBM 7094 через віддалені телефонні термінали і зберігати свої дані на жорсткому диску. Виникла можливість обміну інформацією між користувачами, і в 1965 розпочала роботу перша електронна пошта.

Під час спілкування електронною поштою діють певні негласні правила поведінки, так само як і при особистому спілкуванні. Ці правила називають «поштовий етикет» або правила поведінки в мережі. Для вдалого спілкування дотримуйтеся таких порад:

1.Будьте обережні з гумором і емоціями. Електронна пошта не передає емоції, тому одержувач може не зрозуміти, яку саме інтонацію ви мали на увазі. Саркастичний гумор особливо ризикований, оскільки одержувач може витлумачити його буквально й образитися. Для передавання емоцій використовуйте смайлики.

2.Подумайте, перш ніж надіслати лист. Писати та надсилати поштові повідомлення дуже швидко та легко іноді занадто легко. Переконайтеся, що ви продумали своє повідомлення, і не пишіть, якщо ви в поганому гуморі. Якщо повідомлення відправлено, повернути або скасувати його не можна.

3.Тема повідомлення має бути чіткою та зрозумілою. Доцільно підсумувати повідомлення в кількох словах. Люди, що отримують велику кількість повідомлень, можуть сортувати повідомлення за темою.

4.Намагайтеся писати короткі повідомлення. Хоча повідомлення може бути довільної довжини, електронна пошта створена переважно для швидкого спілкування. Багатьом людям не вистачає часу або терпіння, щоб прочитати більше кількох абзаців.

5. Не варто писати ТІЛЬКИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ. Деякі люди сприймають повідомлення, написане тільки великими буквами, як пронизливий крик, їх це може дратувати або ображати.

6.Уважно ставтеся до образливої та конфіденційної інформації. Будь-який одержувач може переслати ваше повідомлення іншим навмисно або випадково.

Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж.

Електронна пошта типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа.

За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого- небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта найдешевший вид зв'язку.

Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна.

Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.

Функціонування електронної пошти побудовано на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. Для обміну листами з поштовим сервером, потрібна спеціальна програма- клієнт. Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які можуть відрізнятися окремими функціями, можливостями та інтерфейсом, в тому числі й такі, що працюють на сервері (в режимі on-line).

Загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести: 1. підготовка тексту; 2. імпорт файлів-додатків; 3. відправка листа; 4. перегляд і збереження кореспонденції; 5. знищення кореспонденції; 6. підготовка відповіді; 7. коментування і пересилка інформації; 8. експорт файлів-додатків.