Ядерна зброя

Трохи з історії… Наймогутнішу зброю, що стоїть на озброєнні всіх великих держав світу, реально застосувала лише одна країна - США. Відносно невелика бомба, яка зруйнувала японське місто Хіросіму в 1945 році, володіла потужністю 16 кілотонн – 16 тисяч тонн тротилу (тринітротолуолу, TNT). При вибуху бомби в відповідності з формулою E = mc 2 в енергію перетворився всього 1 грам речовини, але цього було достатньо щоб знищити людей.

Воднева бомба набагато потужніша за звичайну атомну бомбу (приблизно в 700 разів). Вибух водневої бомби відбувається за рахунок вибуху уранового або плутонієвого заряду: коли досягається температура в кілька мільйонів градусів, то при цих умовах відбувається синтез ядер Дейтерію (важкий Водень) і тритію (надважкий Водень) з утворенням Гелію і водночас звільняється величезна кількість енергії. Творцем водневої бомби є радянський фізик-ядерник Андрій Сахаров. Трохи з історії…

Найпотужнішою з випробуваних бомб була воднева бомба потужністю 57 мегатонн (57 мільйонів тонн тротилового еквівалента), створена в СРСР. Серед її розробників були Сахаров, Харитонов і Адамський. Вибух був приурочений до відкриття XXII з'їзду КПРС. Вранці 30 жовтня 1961 року в 11:32 бомба, скинута з висоти 10 км, досягла висоти 4000 метрів над Новою Землею (СРСР) і була приведена в дію. Місце вибуху нагадувало пекло - землю устеляв товстий шар попелу від згорілих скель. У радіусі 50 кілометрів від епіцентру все горіло, хоча перед вибухом тут лежав сніг висотою в людський зріст, в 400 кілометрах в занедбаному селищі були зруйновані дерев'яні будинки. Вибухова хвиля обійшла земну кулю 3 рази. Потужність вибуху в 10 разів перевищила сумарну потужність всіх вибухових речовин, використаних у Другій світовій війні.

Види ядерних зарядів 1). Атомні заряди. критичною масою Дія атомної зброї ґрунтується на реакції поділу важких ядер (Уран-235, Плутоній-239 і т.д.). Ланцюгова реакція поділу розвивається не в будь-якій кількості речовини поділу, а лише тільки в певній для кожної речовини масі. Найменша кількість речовини поділу, у якій можлива саморозвиваюча ланцюгова ядерна реакція, називається критичною масою. Зменшення критичної маси буде спостерігатися при збільшенні щільності речовини. Речовина поділу в атомному заряді знаходиться в підкритичному стані. За принципом його перекладу в надкритичний стан, атомні заряди діляться на гарматні й імплозивного типу. У зарядах гарматного типу є дві і більше частин речовини поділу, маса кожної з яких менше критичної. Перевагою схеми гарматного типу є можливість створення зарядів малого діаметра і високої стійкості до дії механічних навантажень, що дозволяє використовувати їх в артилерійських снарядах і мінах.

У зарядах імплозивного типу, речовина поділу, що має при нормальній щільності масу менше критичної, переводиться в надкритичний стан, в результаті підвищення її щільності. У таких зарядах можливо отримати високу надкритичність і, отже, високий коефіцієнт корисного використання речовини поділу. Види ядерних зарядів 2). Термоядерні заряди. Дія термоядерної зброї ґрунтується на реакції синтезу ядер легких елементів. Для виникнення ланцюгової термоядерної реакції необхідна дуже висока (порядку декількох мільйонів градусів) температура, яка досягається вибухом звичайного атомного заряду. 3). Нейтронні заряди. Нейтронний заряд є особливим видом термоядерного заряду, в якому різко збільшується вихід нейтронів. 4). "Чистий" заряд. Чистий заряд - це ядерний заряд, при вибуху якого вихід довгоіснуючих радіоактивних ізотопів суттєво знижений.

Потужність ядерних боєприпасів Ядерна зброя володіє колосальною потужністю. При розподілі урану масою порядку кілограма звільняється така ж кількість енергії, як при вибуху тротилу масою близько 20 тисяч тонн. Термоядерні реакції синтезу є ще більш енергоємними.

Потужність ядерних боєприпасів Потужність вибуху ядерних боєприпасів прийнято вимірювати в одиницях тротилового еквівалента. Тротиловий еквівалент - це маса тринітротолуолу, яка забезпечила б вибух, еквівалентний за потужністю вибуху даного ядерного боєприпасу. Зазвичай він вимірюється в кілотонн ах(кТ) або в мегатоннах(МгТ).

Потужність ядерних боєприпасів В залежності від потужності, ядерні боєприпаси поділяють на калібри: 1. надмалий (менше 1кТ); 2. малий (від 1 до 10 кТ); 3. середній (від 10 до 100 кТ); 4. великий (від 100 до кТ 1 МгТ); 5. надвеликий (понад 1 МгТ). Термоядерними зарядами комплектуються боєприпаси надвеликих, великого та середнього калібрів; ядерними - надмалого, малого та середнього калібрів, нейтронними - надмалого і малого калібрів.

Уражальні чинники ядерного вибуху Уражальні чинники ядерного вибуху: 1.ударна хвиля; 2.світлове випромінювання; 3.електромагнітний імпульс; 4.проникаюча радіація; 5.радіоактивне зараження місцевості в районі вибуху та за рухом радіоактивної хмари.

Дякую за увагу