" Ліна Костенко

1.Хто з героїв роману «… народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому»? а) Гриць Бобренко; б) Лесько Черкес; в) Семен Горбань; г) Іван Іскра.

2. Як врятували Марусю від страти? а) народ вступився за авторку пісень; б) Іван Іскра переконав суддів у її невинності; в) Іван Іскра привіз указ про помилування; г) посланець привіз указ, підписаний Єремією Вишневецьким.

3. За який злочин судять Марусю Чурай? а) за те, що отруїла коханого за зраду; б) за те, що отруїла свою суперницю; в) дівчину звинуватили в чаклунстві; г) за те, що вона зрадила Батьківщину.

4.Хто з героїв роману «…підняв козацтво за свободу, універсалом обіслав полки»? а) Мартин Пушкар; б) Богдан Хмельницький; в) Гриць Бобренко; г) Іван Іскра.

5. Який період зображено в романі? а) епоха гетьмана Івана Мазепи; б) друга половина XVI століття; в) епоха Богдана Хмельницького; г) перша половина XVIII століття.

6. Кому довіряє Маруся свою таємницю в розділі «Сповідь»? а) вітру; б) сонцю; в) Івану Іскрі; г) суддям.

7. Яку проблему порушено в романі? а) патріотизму; б) землі; в) екології.

8. Твір «Маруся Чурай» має: а) історичну основу; б) фантастичну основу; в) реальну основу.

9.Називається перший розділ роману «Маруся Чурай»: а) «Страта»; б) «Полтавський полк виходить на зорі»; в) «Гінець до гетьмана»; г) «Якби знайшлася неопалима книга…»; ґ) «Сповідь».

10. Хто з героїв роману « Маруся Чурай » сказав слова? Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях вогонь отой пашить Таку співачку покарать на горло, – Та це ж не що, а пісню задушить. а) Гриць Бобренко; б) Богдан Хмельницький; в) Маруся Чурай; г) Бобренчиха.

11. Визначте віршовий розмір рядків твору: Усі віки ми чуєм брязкіт зброї, Були боги в нас і були герої, Який нас ворог тільки не терзав!» А) хорей; В) дактиль; Б) ямб; Г) анапест.

«Маруся Чурай» Ліни Костенко, зауважував Михайло Слабошпицький, не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить, воно не безнадійне, і не безнадійна доля того слова воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу».

Мета уроку – дослідити майстерність письменниці у змалюванні образів, розкрити їх неповторну індивідуальність, духовну силу і красу Марусі Чурай, що органічно зливається з образом України; визначити жанр твору. Тема уроку: «Духовне життя нації крізь трагічну історію нещасливого кохання в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай». Майстерність автора у змалюванні характерів»

Чому Маруся Чурай – це голос України, її душа?

Епіграф: Красива ж я була,правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ. «Маруся Чурай» Л. Костенко

Роман у віршах – це велика форма ліро-епічного жанру, для якого характерні: наявність розгорнутого сюжету (кількох сюжетних ліній); використання ліричних та епічних засобів у відтворенні дійсності; розкриття внутрішнього стану героїв; багатогранне окреслення характерів; написання віршовою мовою.

Філософські категорії (афористичність мислення) митець

За переказами, Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями у 1628 або 1629) році у сім'ї козацького сотника козацькогосотника Гордія Чурая. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір'ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахомХмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте, коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, а заручився з Ганною з заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано 1648ВаршавіПолтавіІван ІскраГрицю БобренкухорунжогоПолтавського полкуХмельниччини1648зіллям1652 УніверсаломУніверсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років.Богдана ХмельницькогоКиєва1653

Цей сюжет багато письменників використали у своїй творчості, а саме: 1834 «Чарівниця»: балада Левка Боровиковського. 1834Левка Боровиковського 1837 «Чари»: п'єса Кирила Тополі. 1837Кирила Тополі 1839 «Маруся, малороссийская Сафо»: повість Олександра Шаховського. 1839Олександра Шаховського 1854 «Розмай»: балада Степана Руданського. 1854Степана Руданського 1887 «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: драма Михайла Старицького. 1887Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниціМихайла Старицького 1887 «Маруся Чурай, українська піснетворка»: драма Григорія Бораковського. 1887Григорія Бораковського 1896 «Маруся Чураївна»: драма Володимира Самійленка. 1896Володимира Самійленка 1909 «В неділю рано зілля копала»: повість Ольги Кобилянської. 1909Ольги Кобилянської 1934 «Маруся Шурай»: історична п'єса Івана Микитенка (переробка драми М. Старицького). 1934Івана Микитенка 1967 «Марина Чурай»: драматична поема Івана Хоменка. 1967Івана Хоменка 1968 «Дівчина з легенди»: драматична поема Любов Забашти. 1968Любов Забашти 1975 «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)»: поема Бориса Олійника (збірка поезій «Гора»). 1975Бориса Олійника 1978 «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: художній фільм Ростислава Синько, за мотивами твору Михайла Старицького. 1978Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниціРостислава СинькоМихайла Старицького 1979 «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах Ліни Костенко. 1979Маруся ЧурайЛіни Костенко 1990 «Засвіт встали козаченьки...»: історична повість Валентина Чемериса 1990Валентина Чемериса

Фольклорист О. Шкляревський описав портрет Марусі Чурай, який висів на стіні у діда відомого українського письменника Г. Квітки- Основ'яненка і нібито був змальований з натури; "Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька, струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима, густими бровами і довгими віями...

Портрет художника Ф.Самусева Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс". На основі цього опису свою картину намалював художник Самусєв.

Поки що знайдено близько двадцяти пісень Марусі Чурай, які розповідають про її особисті переживання. Серед них: "Ой не ходи, Грицю", "Віють вітри, віють буйні", "За світ встали козаченьки" та багато інших. Проте творча спадщина цієї дівчини ними не обмежується. Адже відомо, що Маруся Чурай складала пісні з приводу найрізноманітніших життєвих подій. Мабуть, багато цих пісень до нас не дійшло, а деякі, безперечно, й досі живуть у народі як безіменні фольклорні твори. Маруся була надзвичайно музикальною і володіла рідкісної краси голосом. Вона імпровізувала як слова, так і мелодії до своїх пісень, які за короткий час заспівала вся Україна. Наскільки багатою є пісенна творчість Марусі Чурай?

У неділю рано зілля копала, В понеділок – переполоскала. Як прийшов вівторок зілля ізварила. У середу рано Гриця отруїла.

...Болить моя головонька…

Грицю,Грицю, до роботи! - В Гриця порвані чоботи… Грицю,Грицю, до телят! - В Гриця ніженьки болять…

Ішов милий горонькою, Мила під горою, Зацвів милий роженькою,

Тема уроку: «Духовне життя нації крізь трагічну історію нещасливого кохання в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай». Майстерність автора у змалюванні характерів»

Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Нерівня душ – це гірше, ніж майна!»( Ліна Костенко).