Цілі уроку: познайомитися із призначенням і будовою збільшувальних приладів, з будовою рослинної клітини; розглянути основні її частини у світловий мікроскоп.

Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Будова й функції рослинної клітини. Лабораторна робота 1. Будова рослинної клітини.

Дайте відповідь Який учений заклав основи сучасної систематики? Що таке таксон? Яка систематична категорія є найдрібнішою? Які царства живих організмів ви знаєте?

Лабораторна робота 1. Будова рослинної клітини Мета: познайомитися з будовою рослинної клітини, розглянути основні її частини у світловий мікроскоп.

Лупа - найпростіший збільшуючий прилад. Головна частина лупи - збільшувальне скло, опукле з двох сторін і вставлене в оправу.

Лупа 1. Ручна 2. Штативна

Світловий мікроскоп

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

Штативная лупа збільшує предмети в разів. У її оправу вставлені два збільшувальних скла, укріплені на підставці - штативі. До штатива прикріплений предметний столик з отвором і дзеркалом.

Мікроскоп (від грецьких слів «мікрос» - малий і «скопео» - дивлюся). Світловий мікроскоп, може збільшувати зображення предметів до 3600 разів.

Світлові мікроскопи з двома лінзами були винайдені в XVI ст. У ШХУІ в. голландець Антоні ван Левенгук сконструював більш досконалий мікроскоп, який дає збільшення до 270 разів, а в XX ст. оил винайдений електронний мікроскоп, що збільшує зображення в десятки і сотні тисяч разів.

У зорову трубку, або тубус, цього мікроскопа вставлені збільшувальне скло (лінзи). У верхньому кінці тубуса є окуляр (від латинського слова «окулус» - око), через який розглядають різні об'єкти. Мікроскоп складається з оправи та двох збільшувальних стекол.

На нижньому кінці тубуса поміщається об'єктив (від латинського слова «об'ектум» - предмет), що складається з оправи та кількох збільшувальних стекол. Тубус прикріплений до штатива. До штатива прикріплений також предметний столик, в центрі якого є отвір і під ним дзеркало. Користуючись світловим мікроскопом, можна бачити зображення об'єкта, освітленого за допомогою цього дзеркала.

Щоб дізнатися, наскільки збільшується зображення при використанні мікроскопа, слід помножити число, вказане на окулярі, на число, вказане на використовуваному об'єкті. Наприклад, якщо окуляр дає 10-кратне збільшення, а об'єктив 12-кратне, то загальне збільшення 10x12 = 120 разів.

Правила роботи з мікроскопом Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5-10 см від краю столу. В отвір предметного столика направте дзеркалом світло. Помістіть приготований препарат на предметний столик і закріпіть предметне скло затискачами. Користуючись гвинтом, плавно опустіть тубус так, щоб нижній край об'єктива опинився на відстані 1-2 мм від препарату. Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5-10 см від краю столу. В отвір предметного столика направте дзеркалом світло. Помістіть приготований препарат на предметний столик і закріпіть предметне скло затискачами. Користуючись гвинтом, плавно опустіть тубус так, щоб нижній край об'єктива опинився на відстані 1-2 мм від препарату.

У окуляр дивіться одним оком, не закриваючи другий. Дивлячись в окуляр, за допомогою гвинтів повільно піднімайте тубус, поки не з'явиться чітке зображення предмета. Після роботи мікроскоп приберіть у футляр. Мікроскоп - тендітний і дорогий прилад: працювати з ним треба акуратно, суворо дотримуючись правил. Правила роботи з мікроскопом

2. Розгляньте в підручнику послідовність виготовлення тимчасового препарату.

3. На предметне скло нанесіть краплю води. 4. Помістіть у краплю води шкірочку цибулі.

5. Накрийте обєкт покривним склом так, щоб вода була рівномірно розподілена під склом і були відсутні пухирці повітря. 6. Настройте мікроскоп і розгляньте препарат за малого збільшення. Зверніть увагу на впорядковане розташування клітин у шкірочці цибулі. Замалюйте загальний вигляд групи клітин цибулі.

7. Розгляньте препарат за великого збільшення. Знайдіть окрему клітину. Замалюйте схему будови клітини, на якій укажіть ядро, вакуоль, пластиди, цитоплазму й оболонку клітини. 8. Зробіть висновок і запишіть його в зошит.

Клітина – найменша жива система, яка може здійснювати життєві функції. Тому клітину називають основною структурною і функціональною одиницею живого. Переважна кількість живих організмів побудовані з клітин: одноклітинні з однієї, а багатоклітинні з великої кількості.

Вперше побачити клітини стало можливим у ХVІ-ХVІІ ст., коли було винайдено мікроскоп. Уперше побачив і описав клітину англійський вчений-фізик Роберт Гук. Спочатку їх було названо комірками.

Що бачив Р.Гук і що можемо бачити ми.

Сьогодні мікроскопи є світлові, скануючі, електронні. Вони досконалі настільки, що немає ні єдиного дрібного, мікроскопічного природного тіла, якого не можна було б розглянути. Науку про будову, функції та різноманітність клітин називають ц и т о л о г і я від латинської мови китос, цитос – клітина, логос – наука.

Пересвідчитись у тому, що рослини побудовані з клітин можна, навіть, не маючи мікроскопа. Взяти дуже стигле яблуко, мякіть кавуна, апельсину, болгарський перець і подивитись на них уважно. Клітини досить добре видно.

У тілі багатоклітинних організмів клітини спеціалізуються на виконанні окремих життєвих функцій, у звязку з цим набувають відмінностей у будові. Вони можуть мати різні розміри, форму, забарвлення… Наприклад, клітини …………..

Особливостями будови рослинної клітини є: - наявність міцної клітинної оболонки; - цитоплазми; - органел; - ядра.

Клітинна оболонка – це частина клітини, що відокремлює її від довкілля та здійснює з ним обмін речовин. До її складу входить целюлоза, що надає міцності клітині, слугує опорою та запобігає розриву клітини. Оболонка також визначає розмір і форму клітини. В оболонці є пори, через які здійснюється звязок між сусідніми клітинами за допомогою цитоплазматичних містків – плазмодесмів.

Цитоплазма – внутрішнє середовище клітини. Особливістю її є напіврідкий стан, що забезпечує здатність до внутрішньоклітинного руху. Завдяки цьому цитоплазма здійснює транспорт речовин. У ній занурені всі складові частини – органели і накопичуються запасні поживні речовини.

Органели – постійні структури клітини, які виконують властиві їм функції і клітина існує як єдине ціле. Найхарактернішими серед них є: вакуолі, пластиди, мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі…

Вакуолі – органели, заповнені клітинним соком. Це рідина, що є розчином цукрів, мінеральних солей, органічних кислот, пігментів та інших речовин. У молодих клітинах їх може бути декілька, а в старих одна і досить велика, що притискує до оболонки весь інший вміст цитоплазми.

Пластиди – органели, що наявні лише в рослинних клітинах. Вони є трьох типів: - хлоропласти – зеленого кольору, завдяки наявності хлорофілу; - хромопласти – різнобарвні – червоні, жовті, помаранчеві… - лейкопласти – безбарвні.

Ядро– це округле тільце, що регулює всі процеси життєдіяльності клітини. Воно зберігає спадкову інформацію, що міститься в організмі рослини. Ядро

Основними процесами, що забезпечують життя рослинних клітин є: - обмін речовин; - транспорт речовин; - дихання; - ріст; - поділ клітини…

Характерною рисою рослин є здатність до фотосинтезу, що здійснюється в хлоропластах.

Чи змінюється склад клітинного соку у вакуолях? Якщо змінюється, то навести приклади Що надає листкам, квітам, плодам, насінню різноманітних кольорів. Від чого рослини мають неповторну красу?

ЕПС хлоропласти вакуоля пластиди лізосоми Комплекс Гольджі оболонка мітохондрія ядро ядерний сік

Домашнє завдання Прочитати параграф

Для створення презентації використані ресурси Інтернету