Народився 15 жовтня 70 року до н. е. у селищі Анди, неподалік від міста Мантуї, у родині дрібного землевласника, що колись був, за однією версією, гончаром, а за іншою – поденним робітником у державного діяча Магія. Родина завдяки наполегливій праці батька досягла певних статків, що дозволило сину дати добру освіту і навіть придбати невеличкий маєток поблизу Мантуї. Публій Вергілій Марон рр. до н. е
Навчався у риторичних школах Кремони, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, лише раз виступив у суді, потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею. Його перші вірші привернули увагу видатного державного діяча, оратора і історика Асінія Полліона, який допоміг Вергілію повернути маєток, що був конфіскований на користь воїнів- ветеранів Гая Юлія Цезаря. Для цього Асінію Полліону довелося звернутися особисто до Октавіана Августа. Вергілій в оточенні муз Данте і Вергілій
Буколіки У період з 50 по 41 років були видані Еклоги (пастуші пісні), більш відомі під назвою Буколіки. Збірка складалася з 10 віршів-еклог, у яких зображувалася ідилія пастушого життя. Вергілієвські пастухи далекі від дійсності. Вони освічені, володіють витонченим стилем і пісенним даром, ведуть діалоги і змагаються у поетичній майстерності. Темою віршів були любовні страждання героїв. Отже, Буколіки утверджують владу кохання, яка охоплює світ. «Буколіки» рр. до н. е
Після виходу Буколік Вергілій стає одним із найвідоміших римських поетів. Він входить до літературного кола, очолюваного Меценатом, – близьким другом Октавіана Августа. Саме Октавіану і Меценату поет присвячує свій наступний твір – дидактичну поему Георгіки (Хліборобські вірші), яка створювалась протягом семи років (37-30 роки до н. е.). «Буколіки» Вергілій. «Георгіки»
Георгіки Основна ідея твору – ідеалізація сільськогосподарської праці. Поема складається з 4 частин, присвячених основним видам сільськогосподарської праці: землеробству, садівництву, бджолярству, виноградарству. У Георгіках людина представлена як частка природи, яка повинна жити за її законами. Поема має не тільки філософський, а й повчальний характер, бо містить чимало життєвих і господарських порад. Головне для Вергілія – показати моральні і економічні переваги життя та праці на землі. Вергілій. «Георгіки» «Георгіки». 3-я книга
Найкращим твором Вергілія вважається епічна поема Енеїда, яка була створена на замовлення самого Октавіана Августа. Робота над поемою розпочалося у 29 році до н. е. і продовжувалося до смерті поета. Для остаточного завершення Енеїди Вергілій подорожує місцями подій епосу – від Греції до Малої Азії. У дорозі 50-річний поет захворів, повертається до Італії, де помирає 21 листопада 19 року до н. е. Похований Вергілій у Неаполі. Перед смертю, не бажаючи залишить після себе незавершену працю, поет наказує друзям спалити поему. Але за наказом Октавіана Августа Енеїду було збережено, і, завдяки цьому, цей величний твір отримав своє безсмертя. Вергілій читає Енеїду Августу Енеїда, книга шоста Енеїда
Мужик із Мантуї, повільний i смаглявий, 3 дитинства ніжного колисаний селом, Звеличив кий, i плуг, i мідяний шолом, I знявся до вершин нечуваної слави... Той час минув - i Рим, i цезарів діла Рука icmopiї до трун поволокла, Де сплять уcix часіх ілюзії й корони. Та він живе, i дзвін гучних його поем Донині сниться нам риданнями Дідони, Бряжчанням панцирів i сплесками трирем. M. Зеров, "Вергілій"