Л. Костенко роман у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко роман у віршах «Маруся Чурай»

Тема: Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай". Історична основа твору, його сюжетна канва, проблематика. Своєрідність композиції. Мета: формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, розкрити характери, проблематику твору, своєрідність композиції; виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману. Обладнання: портрет Ліни Костенко, роман "Маруся Чурай", епіграф, запис пісні "Засвіт встали козаченьки», уривки з аудіокниги роману «Маруся Чурай», ілюстрації до твору

Її пісні - як перло многоцінне, Як дивен скарб серед земних марнот. " Ця дівчина не просто так, Маруся, Це голос наш. Це пісня. Це душа ". Л. Костенко

Історична основа: -історичні події, звязані з боротьбою народу за поновлення своєї державності (боротьба народу проти польської шляхти); -Персонажі твору згадують далекі часи, коли на півдні України, за Дніпровськими порогами, зароджувалось українське козацтво, запорожці; -Згадуються перший гетьман українського козацтва Дмитро Вишневецький, історичні постаті – Богдан Хмельницький, Яков Остряниця, Северин Наливайко.

Документальні свідоцтва, що збереглися до наших часів. У 60-х роках XX ст. український поет Іван Хоменко ( ), працюючи над поемою «Марина Чурай», знайшов у Центральній науковій бібліотеці України текст вироку, винесеного Полтавським полковим судом Марусі Чурай. Він зробив копію цього документа, яка була вперше опублікована у 1973 році музикознавцем Л. Кауфманом. «Літа от нарождення Сина Божого тисяча шістьсот пятдесят другого, місяця іюня 18 дня. За ведомом єго милости пана Павла Семеновича полковника Полтавського, пред нас: Костя Кублицкого судді полку Полтавського, Андрея Нещинського отамана городового, Федора Суховія войта, Петра Юревича бурмистра і при многих общих персонах, постановившаяся пред нас дівиця Марина, дочка покойного урядника Полтавського охочекомонного полку Гордія Чурая, з Полтави, року теперешнєго загубила страх Божий, смертельний гріх учинила. На лугах зібрала коріння отруйного, зелія цикути, з поміччю злого духа отруіла Григорія, сина хорунжого Полтавського полку Петра Бобренка. Ведле (відповідно до ) того добровольного признаття, той сваволи недопускаючі шириться, винайшли сим декрет з порядку прав Махдебурських часті четвертой, на листу сто двадцать девятому куконцы: «Злодійка по квестом (за результатами слідства) маєт быти отдана тепер кату на отсеченье голови ея». Той же карности і сіє реченнє зрайци подлеглим зостали справу сію в книги міскиє полтавскии вписати, что і єсть вписано року і дня вишеположеного. На покаяння перед Богом і краткой молитві дано время злодійке».

Фольклорна основа: -Маруся Гордіївна Чурай (Маруся Чураївна) – поетеса – співачка з Полтави, жила р.р.; -любила хлопця Григорія Бобенка; той зрадив дівчину, одружившись з Галею Вишняківною; -Марія помстилась за зраду, її засуджено на страту; -від смерті врятувала грамота гетьмана – помилувано за заслуги як авторки пісень; -жила недовго: померла від сухот, чи пішла до Полтави у монастир. Висновок: ці усні народні оповідки документально підтвердити не вдалося, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час пожежі.

Жанр. Сюжет. Композиція Жанр. Сюжет. КомпозиціяЖанр: -найбільший за обсягом твір Л.Костенко; -історичний роман у віршах; -цей жанр в літературі зустрічається не часто, класичним його зразком вважається Євгеній Онєгін О. Пушкіна. Сюжет - дві лінії: особиста (Маруся-Гриць Бобренко, Маруся-Іван Іскра) та історична (епоха Хмельниччини) – між собою тісно переплітаються. Маруся-Іван Іскра) та історична (епоха Хмельниччини) – між собою тісно переплітаються. Композиція : -злагоджена; -роман складається з 9 розділів, різних за обсягом.

ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ: 1.Добро і зло; 2. Матеріальне й духовне; 3. Проблема любові і зради; 4. Проблема митця і народу.

«Засвіт встали козаченьки» (Маруся Чурай) Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою, Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Сльозно проводжає. Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, За чотири неділеньки Додому вертайся! Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся. Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину. Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину. Прийми ж її, матусеньку, Бо все в божій волі, Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі! Яка ж бо то, мій синочку, Година настала, Щоб чужая дитиночка За рідную стала? Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі…

Робота над змістом I.Якби знайшлась неопалима книга. -яку позицію в картині суду займає козацтво? Хто з козаків виступає? II. Полтавський полк виходить на зорі. - в атмосфері тривожного чекання козацького походу вчувається нота збентеження. Не з чистим сумлінням Полтава віддає на смерть свою дочку. Чому? Яке закінчення розділу ( Лиш не заплаче Марусенька свої карі очі...)

III.Сповідь. -як відтворено життя українського суспільства ХVII ст. через спогади Марусі? 1 ніч: Прощайте хлопці, бийтесь до ладу, А я вже вам і пісні не складу. А я вже вам і пісні не складу. 2 ніч: звичай – ніч на Купала, щедрування, Спаса, побут (дитинство, з Грицем у дідову Галерникову балку). -навчання в школі; -кобзар доносить пісню про батька; -спогад про молоду матір; -ідеал кохання: Моя любов чолом сягала неба, Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. а Гриць ходив ногами по землі.

Соціальна нерівність: Соціальна нерівність: -умови життя Чураїв, Вишняків, Бобренчихи; -спогади про хату, криницю; -підготовка Гриця до весілля. 3 ніч: сповідь Сонцю; спогади про вечорниці і танець Гриця з Галею; Гриць просить прощення; пє зілля. IV. Гінець до гетьмана. -що говорять про державця – Хмельницького? -що говорить про нього як людину, мислителя?

V. Страта. -психологічний момент перетворення юрби в гурт людей з індивідуальними проявами. VI. Проща. - з якою метою вводиться образ мандрівного дяка? -історичний образ зрадника Яреми Вишневецького ( іст. образ) VII. Дідова балка. - Образ діда Галерника – сприйняття читачем широкомасштабного народного руху, що буде в наступному розділі ( коли 1651р. в Білій Церкві – угода, шляхта знову кинулась привласнювати українські землі, а Полтава зустріла їх на фортечних валах).

VIII. Облога Полтави. -кульмінація II сюжетної лінії; - мислячий воєн. Мартин Пушкар. IX. Весна, і смерть, і світле воскресіння. IX. Весна, і смерть, і світле воскресіння. -епілог до роману; -роздуми про скороминущість людського життя. Але що залишив по собі? -1 лінія – героїня жива символічно; -2 лінія – не має теж розвязки, козаки виходять в похід. Визначте кульмінаційні моменти в сюжеті роману.

ПІДСУМОК «Продовжіть речення» 1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини). 2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це...(погана прикмета). 3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся). 4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація). 5.Маруся варила зілля у... (вівторок). 6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла). 7.Без милого стане світ... (тюрмою). ПІДСУМОК «Продовжіть речення» 1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини). 2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це...(погана прикмета). 3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся). 4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація). 5.Маруся варила зілля у... (вівторок). 6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла). 7.Без милого стане світ... (тюрмою).

Домашнє завдання - на 1 – 6 б. виписати з роману 56 афористичних висловлювань; - на 7 – 9 б. виписати цитати до образів М.Чурай, Г. Бобренка, І.Іскри та образів матерів; -На б. Написати твір-мініатюру Чи могла Маруся пробачити зраду Гриця?