Що доля нелегка – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. Ліна Костенко

Здається ж,люде, все у них людське, Але душа ще з дерева не злізла…

Батьки майбутньої поетеси вчителювали й з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.

На все життя Ліна перед собою мала приклад батька Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі.

У 1936 р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро», який редагував Андрій Малишко.

У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України.

У 1946 р. були опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина вступила до Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (тепер педагогічний університет ім. М. Драгоманова), але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім. М. Горького.

Дочка Ліни Василівни Оксана Пахльовська літературознавець, автор статей про літературу Італії, перекладачка багатьох італійських та іспанських поетів.

Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету «Києво- Могилянська академія», її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції. Вона є почесним доктором Чернівецького національного університету.