Проголошення Китайської Народної Республіки Презентацію виконала учениця 11-Б класу Класичної гімназії при Львівському Національному Університеті імені Івана Франка Берчак Юлія

План: Передумови Причини Переговори КПК та Гоміньдану Наступ військ проти КПК Продовження боротьби Поразка Гоміньдану та занепад економіки Китаю. Вимоги КПК Народна політичнна консультативну конференція Офіційне проголошення КНР Висновок Використані джерела

Передумови. На час закінчення Другої світової війни на території Китаю існували два китайські уряди: підтримуваний США гоміньданівський уряд Чан Кайші та комуністичний уряд, який таємно підтримував Радянський Союз. До осені 1945 р. уряд Чан Кайші відновив контроль над Центральним і Східним Китаєм, а також узяв у свої руки найважливіші транспортні вузли в північній частині країни. Єдиним районом країни, де влада опинилася цілковито в руках комуністів, стала Маньчжурія. Карта Маньчжурії. XIXст.

Територію Маньчжурії в ході бойових дій проти японців було окуповано радянськими військами. Маньчжурія стала базою формування збройних сил Комуністичної партії Китаю (КПК). Надаючи допомогу китайським комуністам, СРСР порушував угоду, яку 14 серпня 1945 р. уклав з Гоміньданом. У травні 1946 р. радянські війська було виведено із території Маньчжурії. Причини

28 серпня 1945 р. в Чунціні розпочалися переговори між представниками гоміньданівського і комуністичного урядів. Результатом першого туру переговорів, який завершився 10 жовтня, стала домовленість про скликання Політичної консультативної конференції, що мала вирішити подальшу долю країни. Однак навіть під час переговорів не припинялися сутички між військами ворогуючих сторін. Чан Кайші. Лідер гоміньданського уряду Китаю.

1 квітня 1946 р. переговори між Гоміньданом та КПК були перервані.Чан Кайші вирішив силовими методами розв'язати проблему двовладдя в країні. У липні 1946 р. Чан Кайші віддав наказ розпочати широкомасштабний наступ проти військ КПК. Наступ проти військ КПК.1946

Намагаючись продемонструвати перед світом народну підтримку своєї політики, Чан Кайші у жовтні 1947 р. оголосив про проведения виборів до парламенту. В охопленій війною країні вибори стали фікцією. Переважну більшість депутатів призначала військова влада. 28 березня 1948 р. «обраний» таким чином парламент проголосував за продовження перебування Чан Кайші на посту президента на наступний термін. А тим часом сили КПК та Гоміньдану змінились на користь Гоміньдану. Гоміньдан мав 3,7 млн. солдатів, тим часом як в підрозділах комуністів вже було 2 млн. бійців.

Наприкінці червня 1947 р. комуністи розпочали контрнаступ з долини Хуанхе в напрямку до Янцзи. Реорганізовані сили НВА було зведено в чотири армії, кожна з яких діяла в окремій частині країни: 1-а під командуванням Пен Дехуая в північно-західному Китаї, 2-а під командуванням Лю Бочена на Центрально- китайській рівнині, 3-а армія Чень І у Східному Китаї і й 4-а Лінь Бяо в північному та північно-східному Китаї. Схема наступу.1947

Поразка Гоміньдану Незадоволена керівництвом Чан Кайші опозиція оголосила про свою незгоду з політикою уряду, після чого Гоміньдан удався до репресій. Заборона легальних, опозиційних до Гоміньдану партій, прискорила їх перехід до табору комуністів, що створило враження формального розширення соціальної бази КПК. Почалось стрімке падіння економіки та промиловості країни,а воєнна ситуація схиляється на бік комуністів. 1-прапор Гоміньдану.2- прапор КПК

Вимоги КПК Після кількох,успішно проведених комуністами операцій,Чан Кайші,опинившись перед лицем воєнної катастрофи запропонував комуністам провести переговори, однак КПК зажадала виконання восьми вимог, які Гоміньдан не зміг прийняти. Вимоги: -Покарання військових злочинців, до яких зараховано Чан Кайші та міністрів його уряду разом із сім'ями -скасування конституції країни -ліквідація юридичної системи Гоміньдану -конфіскація капіталу -реорганізація армії -анулювання міжнародних угод і скликання Політичної конференції "без реакціонерів" Безуспішні спроба порозумітися тривали до квітня 1949 р. Відступаючи перед комуністами, Гоміньдан змушений був кілька разів переносити свою столицю: спочатку із Нанкіна в Кантон, згодом в Чунцін і зрештою в Тайбей на о. Тайвань.

У квітні 1949 р. війська комуністичної партії продовжили наступ. 23 квітня НВА вступила в Нанкін, 17 травня захопила важливий промисловий і транспортний вузол Ухань, а 27 травня 1949 р. найбільший порт східного узбережжя Шанхай, де в полон здалися 100 тис. солдатів Гоміньдану. Бажаючи легітимізувати свою владу, КПК скликала в Пекіні 21 вересня 1949 р. Народну політичну консультативну конференцію,у роботі якої головну роль відігравали комуністи. Конференція обрала Центральний народний уряд, який очолив Мао Цзедун, проголосила столицею країни Пекін, і прийняла програму розвитку Китаю. Зближення із Мао Дзедуном зі сторони американських чиновників,що розчарувались у Чан Кайші.

Офіційне проголошення КНР На великому мітингу на площі Тяньаньмень у Пекіні 1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун зачитав декларацію Народної політичної консультативної конференції про створення Китайської Народної Республіки (КНР). Громадянин Китаю розглядає картину, на якій зображений комуністичний лідер Мао Цзедун, що проголошує в 1949 році початок Китайської Народної Республіки. Вже 2 жовтня 1949 р. СРСР визнав КНР і встановив із Пекіном дипломатичні відносини.

Висновок: Довівши до виснаження Китай,його населення та природні ресурси,дві сторони протистояння все ж таки не дійшли до компромісу,що мало важливе значення на майбутнє країни. Країна зазнала великих втрат,особлимво людських. Залишки армії Чан Кайші решта свого життя провели на острові Тайвань,який до сьогоднішнього дня не вважається частиною КНР. Уряд Мао Дзедуна та ідеологія його влади у сучасному Китаї давно залишились в минулому.

Використані джерела