Тарас Григорович Шевченко ( )

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І мене в сімї великій, В сімї вольній, новій. Не забудьте помянути Не злим тихим словом. Т.Г.Шевченко

Черкащина – Шевченків край

Повні сил і живої снаги Ми вшановуєм память Шевченка

Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає…

Скінчився день, темніють далі, Туман над річкою завис, Хмарки на небі, як медалі, Затих, відпочиває ліс…

Експозиція І Біографічна

Експозиція ІІ Шевченко поет – патріот

Експозиція ІІІ Пророк України І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечірній Тихо засіяє… Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!

Експозиція ІV Співець жіночої долі Катерина

Наймичка Марія

Експозиція V Учитель правди Божої Смирітеся, молітесь Богу І згадуйте один другого, Свою Україну любіть, Любіть її…вовремя люте, За неї Господа моліть!

Експозиція VI Художня

Автопортрет

Портрет Закревської

Портрет Кейкуатової

Портрет Кочубея

Циганка - ворожка

Смерть Богдана

Селянська родина

Експозиція VII Музична

1840 рік – вихід першого Кобзаря

І на оновленій землі, Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш Чи не покинуть нам, небого. Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.

Чернеча гора в Каневі

Хата батьків Т.Г.Шевченка

І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу …

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття