День Соборності України
День 22 січня 1919 року ввійшов до української історії як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на Софійській площі на багатолюдному зібранні було урочисто проголошено про злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Володимиром Винниченком був підписаний Акт злуки українських земель. В цьому Акті проголошувалося: Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка /Галичина, Буковина і Угорська Україна/ і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України».
«Соборний» означає обєднаний. Зараз Україна справді є обєднаною, але тільки формально: кордонами, Конституцією, системою влади, і врешті- решт – переліком державних свят. Але реальне обєднання – це процес, це шлях, яким хочуть іти ті, хто зараз живе в країні Україна і хоче жити тут надалі.
У цей день щороку відзначаємо проголошення Акту воззєднання Української Народної Республіки й Західно- Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Протягом червня-грудня 2007 року рушник вишивали в усіх областях України, м. Києві та м. Севастополі. У вишиванні взяли участь понад 1000 майстрів народної вишивки, а також представники української діаспори в Польщі. Рушник національної єдності є вишитим полотном довжиною 9 м і шириною 75 см. Він складається з двох частин, у центрі – герб України у вінку. У вишивці рушника використані орнаментальні мотиви Трипілля, Київської Русі, Козацького бароко тощо. Автор ескізу – заслужений художник України О. Теліженко. У багатьох областях вишивання Рушника стало органічною складовою громадсько- політичних та культурних акцій, таких як відзначення Дня Конституції в Хмельницьку, фестивалю «Українська вишиванка» у Тернополі тощо.