Авангардизм (фр. avant-gardisme - перед і варта) загальна назва художніх напрямків 20 століття, для яких характерні пошук нових, невідомих, часто штучних форм і засобів художнього відображення, чи недооцінка повне заперечення традицій і абсолютизація новаторства.

Завдання авангардизму Створення елітарного мистецтва, далекого від соціальних задач Перемога словесної образності і символіки над змістом у поезії і прозі, акцентация колориту, композиційної структури і безсюжетність у живописі, атональность і какофонія в музиці Пошук принципово нових виразних засобів для передачі настроїв соціального протесту, революційного змісту Заперечення естетичної суті мистецтва й утилітаризму (злиття мистецтва з виробництвом, побутом і політичною публіцистикою) Завдання мистецтва мислиться в тому, щоб переструктурувати простір культури, створити нові (або втілити в життя вже відомі) норми, цінності та ідеали не тільки в сфері мистецтва, але і, ширше, у сфері особистої та громадської життя, створити нову модель особистості, нової людини.

Течії авангардизму СИМВОЛІЗМ АБСТРАКЦІОНІЗМ ЕКСПРЕСІОНІЗМ (дадаїзм) ФУТУРИЗМ СЮРРЕАЛІЗМ

СИМВОЛІЗМ Визнаним лідером символізму був відомий французький поет кінця XIX ст. Малларме. Об'єкт зображення світ таємниць й мрій. Поєднання реального й таємничого, міфологічного й містичного.

Абстракціонізм (кубізм) Засновниками його вважають іспанського художника П. Пікассо. який з 1900 року працював у Парижі, і французького художника Ж. Брака. Кубісти намагалися створити нові форми багатовимірної перспективи, розкладаючи об'єкт на геометричні форми (кола, півкола, трикутники, куби). Об'єкт зображувався з різних боків, навіть невидимих, що давало змогу зрозуміти його внутрішній зміст

Експресіонізм (дадаїзм) Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст. Конфлікт художньої особи, людини взагалі з трагічною й антигуманною буржуазною дійсністю. Оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос. Суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою. Спираючись на алогізм, безглуздий набір слів та звуків, дадаїсти створюють свій специфічний світ світ словотворчих трюків, гри, містифікації[

ФУТУРИЗМ Теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости». Заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей); прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій; культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста); переплетіння документального матеріалу з фантастикою; у поезії руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».

СЮРРЕАЛІЗМ Засновником сюрреалізму був французький письменник Андре Бретон. Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, які вони вважали породженням буржуазної цивілізації. митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу сни, галюцинації, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне й вічне. Прийоми сюрреалізму (зображення надреального, містичні мотиви, елементи фантастики, жахи, спотворене людське тіло) використовуються в «театрі абсурду».

Принципи естетики авангардизму прагнення до злиття мистецтва і дійсності; активне втручання митців у політичні події (як у Німеччині) або до справи управління державою (як у Росії), причому втручання саме як художників, як працівників мистецтва, проповідників нового світу; переворот у світовому мистецтві і в культурі в цілому.