Тобі, Україно, мій мужній народе, Складаю я пісню святої свободи Усі мої сили і душу широку Й життя я віддам до останнього кроку Аби ти щаслива була, Україно Моя Батьківщино!

Велична і свята, моя ти Україно, Лише тобі карать нас і судить Нам берегти тебе, Соборну і єдину І нам твою історію творить!

Рідна матір, Україно! Подивись, твої сини Вже посіяли Свободу, Вже колосяться лани. Ті, із кого кепкували, Насміхались, як могли, Знов народом гордим стали, Більш вони вже не хохли, Не лакузи, не примари, А герої та борці.

Маєм сонце, маєм море, Маєм Київ і Дніпро, Маєм землю неозору, На якій росте добро. Синьо-жовтий прапор маєм Й Володимирський тризуб, Дон і Сян їх обіймають. Ми – народ - великолюб.

Боже-Отче всемогутній, Захисти коханий край! Дай нам вийти у майбутнє, Мужність і сміливість дай! Захисти нас від свавільних Хижаків, жорстоких, злих, Захисти від божевільних, Від Чорнобилів нових!

Хай собори на руїні Стануть там, де Ти прорік. Незалежній Україні – Слава нині і повік!

– Я співаю про тебе, прекрасна країно, Де хлібами духмяними вкриті поля, І про шлях твій до волі, моя Україно, Незалежна та славна словянська земля.!

Рідна земле моя, Я листок твій зелений Пісня в шелесті трав Промінь сонця в росі Я з грудей твоїх пю Україно, натхнення Я спішу до землі Що цвіте у красі.

Молюсь за тебе Україно, Молюсь за тебе кожен час, Бо ти у нас одна-єдина - Писав в своїх віршах Тарас Молюсь, - казав він, - щоб у тебе Не було між людьми війни, Щоб завжди було чисте небо На нашій стомленій землі, Щоб завше у садку смерека Весняним квітом під вікном цвіла, І прилітали з вирію лелеки, Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!