Хоча Золя народився в Парижі, своє дитинство він провів у південній Франції, де його батько, інженер італійського походження, був вплутаний в будівництво системи міського водопостачання. Старший Золя помер в 1847 р., залишивши мадам Золя та свого малого сина в злиднях. Не дивлячись на те, що Золя закінчив ліцей Святого Луїса в Парижі, він двічі не склав іспит на ступінь бакалавра, що було передумовою для подальшої освіти, і в 1859 р. він почав шукати прибуткове заняття.
Більшу частину наступних двох років Золя був безробітний і жив у великій бідності. Він жив, віддаючи в заставу свої речі і, згідно легенді, їв горобців, яких ловив через вікно на своєму горищі. Зрештою, в 1862 р. Золя найнявся на роботу клерком. Щоб доповнити свій прибуток, Золя почав писати статті для різних періодичних видань. В 1865 р. Золя написав свій перший автобіографічний роман «Сповідь Клода». Отримавши достатню репутацію як письменник, щоб утримувати себе й свою матір, він покинув роботу в видавництві, щоб мати час займатися писменництвом.
В наступні роки Золя продовжив свою кар'єру журналіста та написав два романи «Тереза Ракен» (1867) та «Медлін Фера» (1868). Проект Золя, що спочатку включав 10 романів поступово розширювався та охопив 20 томів. «Щастя Ругонів», першим роман у серії, з'явився у серійній формі в 1870 р., але був перерваний з вибухом Франко-Німецької війни в липні та був зрештою надрукований в книжку в жовтні 1871 р.
В 1870 р. Золя одружився з Габріеллою-Александріною Меле, яка була його супутником майже п'ять років. В першій половині 70-х Золя часто зустрічався з Клодом Моне, Альфонсом Доде та Іваном Тургенєвим. Також, як засновник та найзнаменитіший член натуралістичного руху, Золя опіблікував декілька трактатів на мистецьку тему. Клод Моне ( ) - французский художник Альфонс Доде Тургенєв Іван Еміль Золя з дітьми
Єдине щастя в житті це постійне прагнення вперед. Письменник є одночасно дослідником і експериментатором. Марновірство ослабляє, робить дурним. Художній твір є шматок природи, профільтрований крізь темперамент художника. Чесність, порядність це вже половина щастя. Пам`ятник письменнику
Е.Золя та натуралізм Єдино правильний метод в літературі Являє собою подальший розвиток традицій реалізму минулого, частково Бальзака Визначення людської психології, характеру, вчинків Зменшував вплив соціальних законів, соціального середовища Передавав неприкриту правду життя Досліджував вплив законів успадкування
1 січня 1898 р. Золя публікує відкритий лист президентові Французької республіки Феліксу Фору "Я звинувачую", у якому безстрашно піднімає свій голос у захист "правди й справедливості": "Мій обовязок вимагає, щоб я висловився, мовчання було б рівносильне співучасті... Не можна допускати, щоб нахабно зневажалися права людини". У судовому процесі, що слідував за цим виступом, Золя був визнаний винним в образі влади й засуджений до року в'язниці й великого грошовому штрафу; його позбавили ордена Почесного легіону; продажні журналісти обливали ім'я письменника брудом на сторінках газет; фанатична юрба жбурляла камені у вікна його будинку й вимагала фізичної розправи.