Політика індустріалізації в Україні Підготувала: Кошова В.М., вчитель історії Решетилівської гімназії імені І.Л.Олійника

План уроку 1.Згортання непу і перехід до форсованої індустріалізації. 2.Джерела, труднощі та особливості індустріалізації. 3.Особливості індустріалізації в Україні. 4.Підсумки індустріалізації.

Два варіанти індустріалізації Збереження товарно – грошових основ непівської економіки і проведення плавної індустріалізації, коли темпи розвитку повязуються із зростанням добробуту і поступовим добровільним кооперуванням селянства Форсована індустріалізація з високими темпами промислового розвитку, заради чого визнавалася припустимість зниження життєвого рівня, можливість швидкого здійснення суспільної колективізації за допомогою адміністративно – командних методів

ХV зїзд ВКП (б) у грудні 1927 р. схвалив директиви першого пятирічного плану на 1928/1929 – 1932/1933рр., за якими середньорічні темпи нарощування промислової продукції підвищувалися до 16 %. (Держплан СРСР посилив темпи індустріалізації до 18 і 20 %) Такі високі темпи передбачалося забезпечити за рахунок селянства. 1929р. більшовицьке керівництво відкинуло неп.

Листопад 1929р. Газета Правда. Й.Сталін. Стаття Рік великого перелому, в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Листопад 1929р. Газета Правда. Й.Сталін. Стаття Рік великого перелому, в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Здійснено перехід до політики комуністичного штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою для міського населення, інфляційним випуском паперових грошей, розкуркулюванням заможних селянських господарств і обєднання селянства в колгоспи.

Причини згортання непу Низький освітній і культурний рівень населення, членів і керівників правлячої ВКП (б) Неп заважав планам Й.Сталіна на встановлен- ня особистої необмеженої влади Протягом 20 – х років не сформували- ся соціальні сили, які б виступили за збереження непу Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері

Індустріалізація – процес великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, особливо в промисловості

Курс на індустріалізацію був скерований Забезпеченням економічної самостійності, незалежності СРСР в умовах капіталістичного оточення Зміцненням обороноздатності країни Створенням матеріально – технічної бази для модернізації промисловості та сільського господарства Зростанням продуктивності праці Підвищенням матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.

Джерела індустріалізації Перекачування грошей з легкої і харчової промисловості у важку індустрію Випуск паперових грошей, не забезпечених золотом Збільшення вивозу за кордон лісу, хутра, хліба Режим економії Високий рівень експлуатації селянства та робітничого класу, вязні ГУЛАГу Розширення продажу горілки Внутрішні позики (спочатку добровільні, а потім примусові) Податки з населення

Труднощі індустріалізації Величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантській території, це вкрай загострило проблеми розвитку інфраструктури (дороги, мости), стан якої не відповідав новим потребам. Нестача коштів (країна могла розраховувати тільки на внутрішні джерела фінансування). На більшості заводів і фабрик було застаріле обладнання, значну частину необхідних для модернізації машин і устаткування вітчизняна промисловість не виробляла. Індустріалізація була першою в історії безпрецедентною спробою планового розвитку важкої промисловості.

Особливості індустріалізації Розпочиналась з важкої, а не з легкої промисловості Спиралась на внутрішні ресурси Здійснювалася за планом Мала ударні темпи

Господарський механізм – система звязків і відносин, а також властивих їм економічних форм функціонування і розвитку господарства р. ЦК ВКП (б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. Вони були позбавлені економічної самостійності. Простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік Новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно – адміністративної системи. Розвиток промисловості завдяки наказному плануванню. Новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно – адміністративної системи. Розвиток промисловості завдяки наказному плануванню.

Етапи індустріалізації 1926 – жовтень 1928 – початок індустріалізації і підготовка до її форсування Зростання капіталовкладень у важку промисловість. Початок реконструкції старих виробничих фондів. Будівництво нових, переважно невеликих і середніх підприємств. Закладення нових електростанцій, включаючи Дніпрогес 1928 – 1932 рр. – перша пятирічка, форсований ривок у розвиток важкої промисловості Створене с/г машинобудування: ХТЗ, Запорізький завод Комунар, Харківський Серп і молот. Закладено енергетичну базу (Зуївська ДРЕС, Дніпрогес) Розширено і оновлено металургійну базу (металургійні заводи: Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь). Здійснено реконструкцію обєктів – гігантів. Ліквідовано безробіття

1933 – 1937рр – подальший розвиток індустріалізації Побудовано і пущено нові підприємства – Харківський турбінний, Краматорський машинобудівний, Горлівський азотнотуковий заводи. Поширювалося масове виробниче змагання (рух ударників започаткований О.Стахановим) Скасовано граничну межу в заробітках. Перехід у 1934р. від карткової системи до вільного продажу продовольчих товарів через магазини – 1941 рр.- третя пятирічка, спад виробництва Репресії щодо наркомів, директорів, інженерно – технічного персоналу. Посилення дезорганізації виробництва, практикою приписок. Відсутність матеріальної зацікавленості в умовах постійної експлуатації через так звані моральні стимули трудового героїзму мас.

Виникнення нових галузей: маргаринової, молочної, маслопереробної, хлібопекарської, електрометалургійної, кольорової металургії Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки Модернізація легкої та харчової промисловості значно відставали від важкої індустрії (менші капіталовкладення) Інвестування у промисловість республіки значної частини загальносоюз- них коштів Інвестування у промисловість республіки значної частини загальносоюз- них коштів Витіснення приватного сектора в економіці України йшло вищими темпами, ніж по СРСР у цілому Побудова і реконструкція потужних промислових обєктів Особливості індустріалізації в Україні

Підсумки індустріалізації Позитивні СРСР (УСРР) з аграрної країни перетворилася на індустріально – аграрну державу, незалежну від Заходу. Зміцніла обороноздатність СРСР. Відбулися структурні зміни в промисловості (важка індустрія) Швидко йшов процес урбанізації, формування робітничого класу. Було ліквідовано безробіття Негативні Домінування виробництва засобів виробництва. Спорудження і реконструкція підприємств монополістів. Заморожування значних коштів у незавершених обєктах. Диспропорційне і нерівномірне формування промислового потенціалу. Урбанізація привела до житлової та продовольчої проблем. Загальне одержавлення засобів виробництва. Згортання непу і утвердження КАС. Централізація економічного життя. Посилення експлуатації трудящих. Зниження життєвого рівня населення. Репресії проти технічної інтелігенції

Використані джерела Нартов В.В. Історія України. 10 клас: Плани – конспекти уроків,- Харків: Веста: Видавництво Ранок, Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 – 1939 роках: Навч. посібник для 10 кл. знз/ Ю.Комаров, В.Мисан, А.Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, – 256с.: іл., карти.