Мета: розширення знань педагога – організатора, щодо змісту діяльності учнівського самоврядування в сучасних умовах.

Селецька Тетяна Валентинівна, методист НМЦ

Технологія та методика організації діяльності учнівського самоврядування

Поняття «учнівське самоврядування» багатогранне. Це: механізм співпраці в єдиному (постійному чи тимчасовому) колективі дітей та дорослих (батьків, педагогів, наставників), спрямований на вирішення проблем і питань, що постають в учнівському колективі; Форма діяльності, через яку відбувається самореалізація та самовдосконалення особистості; Засіб відкриття, розширення, вдосконалення організаторських та управлінських умінь та навичок; набуття практичних навичок використовувати і захищати свої права, приймати рішення і нести відповідальність за результати своєї діяльності; Спосіб життєдіяльності колективу, який дає можливість кожному відчути себе і керівником, і виконавцем, який при правильному педагогічному підході виховує толерантність у членів колективу, відчуття господаря свого навчального закладу.

Учнівське самоврядування форма організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою їх залучення до організації спільної діяльності. Учнівське самоврядування – це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості..

Правовим підґрунтям діяльності органів дитячого самоврядування є : Конституція України; Конвенція ООН про права дитини; Закони України «Про освіту», «Про дитячі та молодіжні громадські організації»; розпорядження й накази місцевих органів виконавчої влади та управління освіти; статут навчального закладу.

Мета учнівського самоврядування конкретизується через систему завдань : створення учнівського самоврядування як системи, що забезпечує позитивну соціалізацію дітей та молоді, самореалізацію особистості до її інтересів та суспільних вимог; забезпечення і захист прав та інтересів дітей; забезпечення виконання дітьми своїх обовязків; створення умов для розвитку учнівських ініціатив; навчання органів учнівського самоврядування активних форм роботи з однолітками; навчання активу учнівського самоврядування основ організаційного менеджменту, ефективних технологій організації діяльності, соціального проектування, соціального партнерства; спонукання учнівської молоді до протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності; підготовка молоді до майбутньої участі в керівництві державними та суспільними справами, формування знань, умінь, навичок управлінської та виконавської майстерності.

Основними передумовами успішного розвитку самоврядування мають бути: зацікавленість педагогічного колективу та більшості учнів; чіткий розподіл обов'язків між тими, хто здійснює керування органами самоврядування; оптимальна структура з урахуванням специфіки навчального закладу; чітка система роботи в масштабах школи.

Органи учнівського самоврядування доцільно класифікувати на: законодавчі (зліт, збори, рада, конференція тощо) – обирають систему самоврядування та її органи; приймають програми життєдіяльності та закони колективного життя, дають оцінку роботі колективу, розглядають питання членства в колективі та інші важливі проблеми життя дитячого колективу; виконавчі (уряд, міністерства, президія, комітет, комісія, штаб, команда, рада справи, ініціативна група тощо) – відповідають за реалізацію прийнятих програм та проектів, є школою громадянської активності, ініціативи, творчості;

гласності (прес-центр, агентство, центр громадської думки тощо) – інформують про стан вирішення проблем життєдіяльності колективу, його первинних груп (класів) окремих членів, висвітлюють успіхи й недоліки у роботі різних структур учнівського самоврядування, стимулюють і коригують роботу дитячого колективу; органи правозахисту (комісія рівних, коло друзів, соціологічний центр та інше) – допомагають у вирішенні конфліктних ситуацій, стабілізують стосунки в колективі.

Педагогічні аспекти організації діяльності: конкретна, доступна і цікава мета майбутньої справи; застосування на практиці здобутих раніше знань і умінь, їх подальший розвиток; чергування різних видів громадської діяльності учнівського колективу.

Дбаючи про розвиток самоврядування, педагог має навчити школярів знаходити об'єкти громадських справ, планувати, організовувати, оцінювати і контролювати роботу. Від здатності вчителя бути неформальним лідером колективу залежить творче зростання і педагогів, і дітей.