Аспекти роботи шкільного психолога з підтримки професійного самовизначення учнів в умовах профільного навчання

Психологічна підтримка впровадження профільного навчання виявлення здібностей учнів з метою обґрунтування орієнтації на профіль навчання; діагностики індивідуальних особливостей школяра з позиції його готовності до успішного навчання за даним профілем; психологічна підготовка педагогічного колективу для роботи в умовах профільного навчання.

Підготовка учня до вибору профілю навчання – це перший етап вибору професії. Ставлення, інтереси, професійні наміри, а також здібності і потреби – це той мінімум психологічних утворень особистості, який складає її професійний нахил і має бути виявлений і оцінений у системі шкільної професійної орієнтації.

Функціональні обовязки педагогічних працівників ЗНЗ із питань реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання Психолог: проводить психолого-педагогічну діагностику для виявлення можливостей і здібностей учнів, готує підсумкове резюме за результатами діагностики допрофільної підготовки; формує в учнів уміння робити свідомий і відповідальний вибір через проведення обовязкових індивідуальних і групових консультацій; визначає професійні інтереси і нахили учнів на основі систем діагностики; організовує психолого-педагогічну підтримку в проектуванні варіантів продовження навчання у профільних класах. Класний керівник: організовує учнів на участь у діагностичних заходах (вибір профілю, курсів за вибором, моніторингу допрофільної підготовки та профільного навчання); проводить профорієнтаційну роботу; готує і проводить заходи з інформування учнів та їх батьків з питань профілізації; супроводжує учнів під час профорієнтаційних екскурсій.

Виділяють три етапи професійної орієнтації: Початковий (1-4 класи) Пізнавально-пошуковий (5-7 класи) Базовий (8-11 класи)

Початковий (1-4 класи) ознайомлення з різними видами професій, виховання позитивного ставлення до всіх видів трудової діяльності, формування інтересу до пізнання своєї особистості.

Пізнавально-пошуковий (5-7 класи) формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установка на активність у самовизначенні, розвиток уміння робити вибір профілю подальшої освіти.

Базовий (8-11 класи) вивчення наукових основ вибору професії, класифікацій професій та їхніх вимог до людини, вироблення вміння зіставляти вимоги й власні можливості, випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності, орієнтація на суміжні професії.

Структурні компоненти профорієнтаційної роботи в школі Професійна просвіта Професійне виховання Професійна діагностика Професійне консультування

Професійна просвіта ознайомлення учнів з навчальними закладами, де можна отримати професію при безпосередньому відвіданні; оформлення інформаційних стендів; бесіди з класними колективами (ознайомлювальні та заключні); інтерактивні заняття й ігрові програми.

Професійне виховання передбачає підвищення ефективності навчальної роботи; класний керівник діє в тісному контакті з учителями-предметниками з метою виявлення та підтримки інтересу школярів до різних навчальних предметів; формою роботи є предметні гуртки і гуртки за інтересами, особливо якщо вибрані вони будуть з урахуванням переважаючого інтересу до одного з типів професійної діяльності.

Професійна діагностика Групова та індивідуальна. Психодіагностичні методики надають можливість краще зрозуміти індивідуально-психологічні особливості учня, визначають інтереси, нахили, здібності. Групові дослідження професійних інтересів і нахилів учнів з метою стимулювання самопізнання, активізації соціального та професійного самовизначення.

Групові дослідження професійних інтересів і нахилів учнів Карта інтересів, розроблена Голомштоком, дає змогу краще та повніше розгледіти індивідуальні психологічні особливості учнів: їх пізнавальну спрямованість, широту або вузькість діапазону їх інтересів, інтенсивність прояву тих чи інших інтересів. Диференці й но-діагностичний опитувальник Климова, який вказує на схильність особистості до відповідної сфери діяльності за предметом праці: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакова система», «людина-художній образ». Опитувальник професійної спрямованості Голанда, який визначає ступінь звязку типу особистості зі сферою професійної діяльності, до якої в неї є природні нахили. Успішність професійної діяльності, задоволеність нею залежить передовсім від відповідності типу особистості типу професійного середовища. Шкільний тест розумового розвитку, який показує загальний рівень інтелектуального розвитку та виявляє галузі знань, найбільш засвоєні учнем, які можуть бути основою подальшої профілізації навчання.

Індивідуальна діагностика проводиться за запитом (учня чи батьків); передбачає, крім дослідження професійних інтересів та нахилів учнів, виявлення лабільності і сили нервової системи, дослідження переважного типу темпераменту та особливостей характеру учня.

Професійне консультування учнів допомагає визначити зміст і рівень розвитку здібностей, дає знання про вимоги, що висуває професія до особистості, зорієнтовує у виборі майбутньої професії – виявляє, чи відповідають здібності вимогам обраної професії.

Психолог створює умови, які стимулюють учня взяти на себе відповідальність за той чи інший професійний вибір.