Слідами провісників математики Слідами провісників математики
ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ В ШКОЛІ: збагачує учнів знаннями; збагачує учнів знаннями; вчить помічати красу, закономірності навколо себе; вчить помічати красу, закономірності навколо себе; планувати результати своїх дій; планувати результати своїх дій; розвиває розум; розвиває розум; виховує допитливість, винахідливість, організованість, волю, характер, наполегливість; виховує допитливість, винахідливість, організованість, волю, характер, наполегливість; готує до спілкування з компютером. готує до спілкування з компютером.
Слово «математика» походить від грецького слова μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення».
Період зародження математики (до 65 століття до н. е.) В цей період формувались поняття цілого числа і раціонального дробу, поняття віддалі, площі, обєму, створювались правила дій з числами та найпростіші правила для обчислення площ фігур і об'ємів тіл.
Період елементарної математики (від 65 ст. до н. е. до середини 17 століття). В цей період на основі невеликої кількості вихідних тверджень аксіом будувалася геометрія як дедуктивна наука. З історії математики відомі імена багатьох вчених давньої Греції, Китаю, Середньої Азії, Індії і пізніше Західної Європи, що зробили значний вклад у математику. Евклід Піфагор Діофант Архімед Аль-Хорезмі Ератосфен
Період дослідження змінних величин. (середина 17 ст. початок 20 ст.) Природознавство і техніка дістали новий метод вивчення руху і зміни диференціальне та інтегральне числення. Створився ряд нових математичних наук теорія диференціальних рівнянь, теорія функцій, диференціальна геометрія, варіаційне числення та ін. диференціальне інтегральне численнядиференціальна геометрія варіаційне численнядиференціальне інтегральне численнядиференціальна геометрія варіаційне числення Георгій Вороний ( ) Михайло Кравчук ( ) Михайло Остроградський ( ) СТЕПАН БАНАХ ( ) МИКОЛА ЧЕБОТАРЬОВ ( )
Період сучасної математики (з середини 20 століття) Характерними напрямами розвитку математики цього періоду є теорія множин, функціональний аналіз, математична логіка, сучасна алгебра, теорія ймовірностей, топологія тощо. теорія множин функціональний аналізматематична логікатеорія ймовірностей топологіятеорія множин функціональний аналізматематична логікатеорія ймовірностей топологія
Евклід (бл бл. 300 до н. е.) Видатний давньогрецький математик. Автор всесвітньо відомої праці Начала, що включає 15 книг, у яких міститься систематизований виклад геометрії, а також деяких питань теорії чисел. Історичне значення цієї праці полягає в тому, що в ній уперше здійснено спробу логічної побудови геометрії на основі аксіоматики. "Начала" Евкліда витримали понад 500 перевидань усіма мовами світу. Мав також роботи з астрономії, оптики, теорії музики.
По горизонталі: 5. Наука, яка вивчає властивості геометричних фігур. 6. Частина прямої, яка складається з усіх точок цієї прямої, що лежать між двома даними її точками. 9. Фігура, яка складається з трьох течок, що не лежать на одній прямій, і трьох відрізків, які попарно сполучають ці точки. 13. Основна геометрична фігура. 14. Два відрізки, які мають однакову довжину. 15. Кут, сторони якого є доповняльними півпрямими однієї прямої. 18. Твердження, які містять формулювання основних властивостей найпростіших фігур і не доводяться. 19. Точки, які сполучають сторони трикутника. 20. Частина прямої, яка складається з усіх точок цієї прямої, що лежать по один бік від даної на ній точки. 21. Розділ геометрії, в якому вивчаються властивості фігур на площині. 22. Дві прямі, які не перетинаються. По вертикалі: 1. Твердження, правильність якого про властивість тієї чи іншої геометричної фігури встановлюється міркуванням. 2. Трикутники, в яких відповідні сторони рівні і відповідні кути рівні. 3. Дві різні півпрямі, які утворюють кут. 4. Відрізки, які з'єднують вершини трикутника. 6. Точка, з якої виходять сторони кута. 7. Міркування, за допомогою якого доводять теорему. 8. Речення, в якому розкривається зміст даного поняття. 10. Частина теореми, в якій говориться про те, що дано. 11. Фігура, яка складається з точки і двох різних півпрямих, що виходять з цієї точки. 12. Частина теореми, в якій говориться про те, що треба довести. 16. Частина прямої, яка складається з усіх точок цієї прямої, що лежать по один бік від даної на ній точки. 17. Основна геометрична фігура.
Ератосфен (бл. 276 – 194 до н.е.) Математик, астроном, філолог, філософ, поет. Керував Александрійською бібліотекою. Першим виміряв дугу земного меридіана. Широко відоме решето Ератосфена для складання простих чисел. Ератосфен (бл. 276 – 194 до н.е.) Математик, астроном, філолог, філософ, поет. Керував Александрійською бібліотекою. Першим виміряв дугу земного меридіана. Широко відоме решето Ератосфена для складання простих чисел.
Аль-Хорезмі (Абу Абдалла Мухаммед ібн Муса аль-Маджусі) (бл. 787 – 850 р.) Видатний арабський математик. У творах Аль- Хорезмі алгебра вперше розглядається як самостійна наука, багато уваги приділено практичному застосуванню математичних знань, розвязуванню рівнянь.
Рене Декарт ( ) Видатний французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії. Створив новий метод математичного дослідження – метод координат, дав поняття змінної величини і функції, ввів знаки + і -, знак нескінченності. Рене Декарт ( ) Видатний французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії. Створив новий метод математичного дослідження – метод координат, дав поняття змінної величини і функції, ввів знаки + і -, знак нескінченності.
Розрізати прямокутний килимок зі сторонами 4 дм і 9 дм на дві однакові частини так, щоб склавши їх певним чином, вийшов квадрат.
Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646 – 1716) Видатний німецький математик, фізик, філософ. Вперше ввів слово функція, заклав основи двійкової системи числення, запропонував сучасні знаки множення · і ділення :.