1. Біологія – комплексна наука про живу природу 2. Короткий нарис історії розвитку біології 3. Методи вивчення біології 4. Життя, його ознаки і рівні організації

Б І О Л О Г І Я – наука про живу природу («біос» - життя, «логос» - наука, вчення). Як самостійна природнича наука біологія зародилася ще до нашої ери, а її назву запропонували у р. незалежно один від одного три вчених: Б І О Л О Г І Я – наука про живу природу («біос» - життя, «логос» - наука, вчення). Як самостійна природнича наука біологія зародилася ще до нашої ери, а її назву запропонували у р. незалежно один від одного три вчених: Жан Батіст Ламарк Карл Фрідріх Бурдах ( ) ( ) Готфрід Рейнхольд Тревіранус ( )

З А Г А Л Ь Н А Б І О Л О Г І Я – наука, що вивчає основні і спільні для всіх організмів закономірності життєвих явищ. З А Г А Л Ь Н А Б І О Л О Г І Я вивчає живу природу на всіх рівнях її життя – від молекул до біосфери.

Космічна біологія БіонікаРадіобіолгіяКріобіологія

- Розкрити сутність життя та загальні властивості живих організмів. - Пізнати закони еволюції. - Пояснити причини різномаїття живих організмів. - Виявити звязок між будовою організмів та умовами довкілля. - Зясувати виникнення життя на Землі та закони його розвитку. Землі та закони його розвитку.

500 тис. видів рослин 500 тис. видів рослин Понад 1,5 млн. видів тварин Понад 1,5 млн. видів тварин Сотні тисяч видів грибів Сотні тисяч видів грибів Понад 3 тис. видів бактерій Понад 3 тис. видів бактерій 1000 вірусів 1000 вірусів

Арістотель Теофраст Арістотель Теофраст ( рр. до н.е.) ( рр. до н.е.)

Роберт Гук Антоні ван Левенгук Роберт Гук Антоні ван Левенгук ( ) ( ) ( ) ( )

Карл Ліней Теодор Шванн Чарлз Дарвін Ернст Геккель Карл Ліней Теодор Шванн Чарлз Дарвін Ернст Геккель О.Ковалевський Д.Івановський І.Павлов І.Сеченов

Грегор Мендель Томас Х. Морган Джеймс Уотсон і Френсис Крік Грегор Мендель Томас Х. Морган Джеймс Уотсон і Френсис Крік Маршалл Ніренберг Гар Гобінд Корана Ганс Кребс Мелвін Калвін

О.Фомін (1); М.Холодний (2); О.Палладін (3); С.Гершензон (4); С. Навашин (5); О.Богомолець (6); Д.Заболотний (7); П.Костюк (8); В.Вернадський (9) О.Фомін (1); М.Холодний (2); О.Палладін (3); С.Гершензон (4); С. Навашин (5); О.Богомолець (6); Д.Заболотний (7); П.Костюк (8); В.Вернадський (9)

Обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем. Здатність до саморегуляції. Здатність до підтримання своєї специфічної структури. Здатність до рухів. Здатність сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища і певним чином на них реагувати. Здатність до самовідтворення. Здатність до росту. Здатність до розмноження та розвитку. Збереження спадкової інформації та її передача нащадкам. Здатність набувати нових ознак протягом індивідуального розвитку – мінливість. Здатність до адаптацій.

багаторівнева, відкрита (де відбувається обмін речовин і перетворення енергії), саморегульована система, біологічна форма руху матерії

- - молекулярний; - - клітинний; - - організмовий; - - популяційно-видовий; - - біогеоценотичний; - - біосферний.

Порівняльно-описовий Експериментальний Моніторинг Моделювання Статистичний Історичний

За допомогою порівняльно-описового методу описують нові для науки види організмів, процеси чи явища. Його започаткував давньогрецький учений Арістотель. Однак часто замало просто описати новий вид організмів, процес, явище. Щоб встановити своєрідність обєкта досліджень, його необхідно порівняти з іншими подібними обєктами, процесами чи явищами. Наприклад, відкриття нових для науки видів неможливе без аналізу їхньої подібності та відмінностей від близьких форм.

Полягає в тому, що дослідники активно втручаються в будову обєктів досліджень, перебіг процесів та явищ і спостерігають за наслідками такого втручання. - Польові експерименти здійснюють у природних умовах: на експериментальних ділянках вивчають дію певних речовин на ріст рослин, випробовують заходи боротьби зі шкідниками, досліджують вплив господарської діяльності людини. - Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких штучно розводять та утримують.

Моніторинг – постійне стеження за перебігом певних процесів в окремих популяціях, екосистемах, біосфері в цілому. Він дає змогу не тільки визначати стан певних обєктів, а й прогнозувати можливі зміни, аналізувати їхні наслідки. Наприклад, зміни клімату на нашій планеті можливі у звязку з накопиченням в атмосфері вуглекислого газу. Здійснюючи моніторинг його вмісту, можна припустити, як це впливатиме на зміну клімату планети і тому дає можливість своєчасно розробляти заходи охорони планети.

Метод дослідження та демонстрування структур, функцій, процесів за допомогою їхньої спрощеної імітації. Моделювання є обовязковим етапом багатьох наукових досліджень, бо дає змогу вивчати обєкти та процеси, які неможливо безпосередньо спостерігати чи відтворювати експериментально. Будь-яка модель неминуче спрощена. Вона відображає лише загальні риси обєкта чи ймовірний перебіг процесу. За допомогою моделювання учені прогнозують можливі наслідки тих чи інших процесів або явищ, створюють певні ідеальні обєкти чи явища й порівнюють з ними реальні.

Будь-який накопичений матеріал, отриманий у результаті спостережень, експериментів або моделювання, потребує статистичної обробки. Маса зібраних фактів, не проаналізованих і не оброблених статистично, не дає можливості виявити весь обєм інформації, встановити певні закономірності. Перед обробкою результатів дослідники визначають завдання, які потрібно вирішити, і залежно від цього обирають той чи інший метод математичної статистики. Математична обробка необхідна для визначення ступеня достовірності та правильного узагальнення отриманих результатів.

Зясовує закономерності появи та розвитку організмів, становлення їхньої структури та функцій у ході геологічної історії Землі.

Біологію називають провідною наукою ХХІ ст. – без її досягнень нині неможливий прогресивний розвиток людства!