Франческо Петрарка ( ) Видатний італійський поет-гуманіст, передвісник європейського гуманістичного руху, один із засновників культури Відродження.

Життя Петрарки Франческо Петрарка народився 20 липня 1304 р. на світанку доби Відродження, в італійському містечку Ареццо в родині флорентійського нотаріуса, якого вигнали з Флоренції разом з Данте Аліг'єрі за приналежність до партії білих гвельфів. Франческо змалку подорожував з батьком. У 1312 р. родина переїхала до Авіньйона. Петрарка вивчає право спершу в Монпелє, потім у Болоньї. Але юриспруденція мало цікавила Франческо. Згодом він розпочинає власну літературну діяльність. Перший вірш Петрарка присвятив своїй матері. Вірш складався з 38 рядків – рівно стільки прожила його матір. Петрарка є символом епохи Відродження – дату його народження можна вважати початком епохи Відродження. Франческо Петрарка

Творчий доробок Перу Петрарки належать такі історичні праці як Про достопамятні речі, Про славетних мужів; морально-філософські трактати Про ліки від доброї та поганої долі, Про самотнє життя, Про власне та інших незнання, Про презирство до світу. Але увічнила його імя збірка поезій італійською мовою Книга пісень, яку Петрарка писав упродовж всього життя і завершив за рік до смерті.

Книга пісень Книга пісень стала своєрідним ліричним щоденником поета. Припускають, що він розпочав роботу в над нею у 1327 році, першу редакцію завершив у 1356 – 58 рр., а останню – в 1373, за рік до смерті. Назва Канцоньєре не зовсім відповідала змісту збірки, оскільки канцон у ній було лише 29. Книга складалася із сонетів (їх налічувалося 317), а також секстин, балад і мадригалів. Канцоньєре поділена на дві частини: На життя мадонни Лаури та На смерть мадонни Лаури. Напевно, Петрарка не сподівався, що його інтимний доробок стане набутком нащадків, оскільки писав свої твори не латинською, а народною італійською мовою. Книга пісень присвячена коханій Петрарки Лаурі. Петрарка і Лаура. Фреска, XIV ст.

Композиція Книги пісень Вступний сонет. 365 віршів (стільки днів у році): 317 сонетів, 29 канцон, 15 секстин і балад, 4 мадригали Частина I На життя мадонни Лаури Частина II На смерть мадонни Лаури

Джерело натхнення Зі свого почуття до Лаури поет все життя черпав натхнення для літературної роботи, мучився нерозділеністю кохання, свято беріг у душі образ омріяної жінки. Про свої суперечливі переживання Петрарка спробував розповісти у трактаті Про презирство до світу, своєрідному лиcті в минуле, написаному у формі бесіди поета з філософом Августином. Лаура

У 1327 році, в Пристрасну П'ятницю, у соборі Санта- Клара він зустрів і полюбив дівчину на ім'я Лаура – більше про неї нічого не відомо. Її імя перегукується зі словами «лавр» (символ поетичної слави), «льаура (подих вітерця), та льауро (золото). Літературознавці припускають, що Лаура походила зі знатної авіньйонської родини. Народилася близько 1307 року. Відомо, що у 1325 році вона вийшла заміж за дворянина, мала одинадцятеро дітей і померла від чуми в 1348 році.

Коли Петрарка довідався про передчасну смерть своєї коханої, він записав в екземплярі Вергілія: Лаура, знана своїми чеснотами і довгий час прославлена в моїх віршах, уперше постала перед моїми очима у літа моєї ранньої юності, у 1327 році, вранці 6 квітня, у церкві св. Клари в Авіньйоні; і в тому ж місті, того ж місяця й у той же день і годину 1348 року цей світоч згас, коли я був у Вероні, не відаючи своєї долі. Лаура і Петрарка

Cонет Сонет виник напередодні епохи Відродження в Італії у той час, коли очевидною стала криза середньовічної ідеології. Нова доба віддала перевагу новій поетичній формі. Перші зразки такого вірша належали перу сицилійського поета Джакомо да Лентіні. З появою перших сонетів визначилися правила написання цього жанру. Сонет – ліричний вірш, який складається з 14 рядків пятистопного або шестистопного ямба: 2 чотиривірші та 2 тривірші ( ).

Головні ознаки класичного сонета: -один із жанрів лірики; -містить чотирнадцять рядків, що поділені на перші дві чотирирядкові і наступні дві трирядкові строфи; -пишеться п'ятистопним чи шестистопним ямбом; -чітка внутрішня структура: перший катрен – теза, другий – антитеза, терцети – головна думка твору; -тематика переважно любовна, пізніше філософська, пейзажна.

Вшанування поета 8 квітня 1341 року у Римі в Капітолії відбулося урочисте увінчання Петрарки лавровим вінком. Пропозиції саме так вшанувати поета надійшли одночасно з Рима та Парижа. Петрарка обрав Рим, колиску античності, місто, в якому лаври вдягали на голови переможців-імператорів. Дорогою до Риму поет заїхав до Неаполітанського короля Роберта Анжуйcького, який на знак прихильності подарував Петрарці королівську пурпурову мантію. На Капітолій поет піднявся у королівських шатах і виголосив промову, що стала першим маніфестом гуманізму. Вінок йому дістався за епічну поему Африка.