1. Закономірності моногібридного схрещування 2. Закономірності дигібридного схрещування 3. Взаємодія алельних генів РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Гетерозиготні особини Підготувала учениця 11-Б класу Хмельовська Адріана.
Advertisements

Епістаз – тип взаємодії двох неалельних генів Додаткові матеріали до теми Закономірності спадковості 11 кл.
Гетерозиготні особини Підготувала учениця 11-Б класу Хмельовська Адріана.
Тема. Моногібридне схрещування. Перший і другий закони Г.Менделя Цілі: освітні: продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити учнів.
+ Епістаз – пригнічення алелями одного гена у фенотипі алелів іншого, неалельного гена. + Комплементарність – одночасна дія двох домінантних генів різних.
Виконавець: Цапко Ю.В., вчитель біології Курязької ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів.
Презентація на тему: Зчеплене успадкування. Зчеплене успадкування успадкування ознак, гени яких розташовані в одній хромосомі. В організмі є безліч ознак,
Практична робота 1. Розв'язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування)
Закони Георга Менделя. В основу своїх досліджень Мендель поклав гібридологічний метод 1. схрещування особин за чистими лініями 1. схрещування особин за.
Інтегрований урок (біологія + математика). Застосування методів теорії ймовірностей до розв'язання задач з генетики Тема:
Кожна людина повинна знати свою групу крові і резус. А спортсменам та людям, професійна діяльність яких повязана з високим ризиком травматизму (пожежники,
РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © Генетика – наука про спадковість 2. Генетична термінологія і символіка 3. Методи генетичних досліджень.
Роботу виконала Учениця 11-А класу Томаківського НВК 1 Іріцян Наталія Вчитель: Вовкобрун Л.М.
Тема: Взаємодія генів Лектор: доцент кафедри медичної біології, к.м.н. Бігуняк Тетяна Володимирівна.
1. 1.ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ 2. 2.МНОЖИННА ДІЯ ГЕНА 3. 3.ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © 2013.
«Складання характериски виду за видовими критеріями»
Мета: Практичне застосування математичних знань для вивчення біологічних закономірностей та розвязку задач з генетики популяції.
Автор Бойко Юлія Володимирівна 9-В клас Новогуйвинської гімназії Педагогічний керівник Ярова-Боровик Марія Яківна Вчитель біології Новогуйвинської гімназії.
Ознаки паралельності прямих 1. Дві прямі паралельні, якщо: а) внутрішні різносторонні кути рівні; б) відповідні кути рівні; в) сума внутрішніх односторонніх.
Транксрипт:

1. Закономірності моногібридного схрещування 2. Закономірності дигібридного схрещування 3. Взаємодія алельних генів РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © 2012

ЦИТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МОНОГІБРИДНОГО СХРЕЩУВАННЯ І ЗАКОНУ ЧИСТОТИ ГАМЕТ АА аа Х Р G F1F1 F2F2 G АААaАaАaАaaa АaАa АaАa Х

P : F1:F1: F2:F2: F3:F3: МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ P : F1:F1: F2:F2: F3:F3:

Перший закон Менделя (домінування) Перший закон Менделя (домінування) – гібриди першого покоління завжди однотипні через явище домінування. Другий закон Менделя (розщеплення) Другий закон Менделя (розщеплення) – в другому поколінні гібридів відбувається явище розчеплення – знову появляються особини з рецесивною ознакою, які становлять ¼ всіх нащадків. Закон чистоти гамет Закон чистоти гамет – статеві клітини несуть по одному гену з кожної пари гомологічних хромосом, а розчеплення є наслідком випадкового поєднання цих цих гамет. фенотипомгенотипом Розчеплення за фенотипом – 3:1, за генотипом – 1:2:1 Гомозиготи Гомозиготи – особини, які не дають явище розчеплення, оскільки несуть однакові гени в генотипі (домінантні чи рецесивні) Гетерозиготи Гетерозиготи – особини, які дають явище розчеплення, оскільки несуть різні гени в генотипі (домінантні і рецесивні)

P F1:F1: G G abАBАB AABВaabb AaBb AB Ab aB ab AB Ab aB ab Зелене зморшкувате Жовте гладке F1F1 F2F2 AABВ aabb AaBb

A A B BA a B bA A B bA a B B A A B b A A b bA a B bA a b b A a B B A a B b a a B Ba a B b A a b ba a B b a a b b батьківськігамети материнські A BA ba Ba b A B A b a B a b ДИГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ F2F2

Третій закон Менделя (незалежного успадкування ознак) Третій закон Менделя (незалежного успадкування ознак) розщеплення (успадкування) за кожною парою ознак відбувається незалежно від інших пар ознак, якщо вони визначаються генами різних пар хромосом P F1F1 F2F Розщеплення за фенотипом Розчеплення за фенотипом і за генотипом можна відобразити алгебраїчно у вигляді квадрата двочлена: (3:1) 2 = (3+1) х (3+1) = 9:3:3:1 а) (3:1) 2 = (3+1) х (3+1) = 9:3:3:1 – розчеплення за фенотипом (1:2:1) 2 = (1АА+2Аа+1аа) х (1ВВ+2Вв+1вв) = ААВВ+2ААВв+ААвв+2АаВВ+ +4АаВв+2Аавв+ааВВ+2ааВв+аавв б) (1:2:1) 2 = (1АА+2Аа+1аа) х (1ВВ+2Вв+1вв) = ААВВ+2ААВв+ААвв+2АаВВ+ +4АаВв+2Аавв+ааВВ+2ааВв+аавв – розчеплення за генотипом Формули статистичного характеру третього закону Менделя

Проміжний характер успадкування – спостерігається при неповному домінуванні, а гетерозиготи мають свій власний фенотип

Кодомінування Кодомінування – явище коли два домінантні гени в генотипі одночасно проявляють свою дію (наприклад, утворення ІV групи крові) Антитіла або імуноглобуліни – специфічні білки плазми крові та антигени – різні білки еритроцитів (А і В), формують групи крові: перша (0) – обидві антигени відсутні; друга (А) – присутній антиген А; третя (В) – присутній антиген В; четверта (АВ) – присутні обидва антигени – явище кодомінування

Успадкування груп крові людини

Аналізуюче схрещування – Аналізуюче схрещування – схрещування, яке проводять для визначення невідомого генотипу, схрещуючи його з рецесивним гомозиготним розщеплення не відбувається розщеплення відбувається Якщо домінантна гомозигота Якщо гетерозигота

Летальні гени Летальні гени – алелі, у разі фенотипового прояву яких організм гине, найчастіше на ранніх стадіях онтогенезу і як правило це стається при їх гомозиготному рецесивному стані, але може бути і в домінантному Фенотиповий прояв летальних алелей в домінантному (А) і в рецесивному стані (Б)

РОЗВЯЗАННЯ ЗАДАЧІ Дано: А – Карі очі а – Білі очі F 1 - ? РАа × аа G Аа F1F1 Аа аа 1) Блакитноокий чоловік (а), батьки якого мали карі очі (А), одружується з кароокою жінкою, у батька якої були блакитні очі, а у матері – карі. Які очі можуть бути у їхніх дітей? Які генотипи всіх згаданих осіб? а Аа – генотип батьків чоловіка Аа – генотип жінки аа – генотип чоловіка аа – генотип батька жінки Аа, або аа – генотип матері жінки 50% : 50% Отже, ймовірність народження дітей з блакитними і карими очима – однакова

РОЗВЯЗАННЯ ЗАДАЧІ Дано: А – Чорні а – Білі Аа – Крапчасті F 3, F 4 - ? РАА × аа GАа F1F1 Аа× Аа G АаАа F2F2 АААа аа 2) При схрещуванні чорного півня з білою куркою – в першому поколінні всі курчата крапчасті, а в другому поколінні відбувається розщеплення: 1 чорне до двох крапчастих і до 1 білого. Яке буде потомство від схрещування крапчастих з чорними і білими?

РАА × Аа GА F3F3 АА G А F4F4 аА А а а Аа Раа × Аа 1 2 а Аа аа РОЗВЯЗАННЯ ЗАДАЧІ