Тіртей, ім ' я якого стало майже збірним у розумінні « поета - воїна », – напівлегендарна особа. За переказами, жив в Афінах у середині VII ст. до н. е., був шкільним вчителем і походив з дому Афідна. За легендою під час війни був запрошений у Спарту для підняття бойового духу спартанського війська.

Спартанці, що воювали із своїми сусідами - месенянами, одержали від дельфійського оракула пророцтво, де він наказував їм запросити в « радники » афінянина. « А тому вони послали в Афіни повідомити про віщування і просити такого мужа, який би порадив, що їм робити. Афінянам не хотілось не послухати бога, але їм не хотілось також, щоб лакедемоняни, без великих небезпек, стали власниками найкращої частини Пелопоннесу. Міркуючи так, вони відшукали якогось Тіртея, який навчав грамоти і якого вважали за людину недалеку на розум ; до того він був кульгавий від природи. Отож його й послали до Спарти. А Тіртей, прибувши до Спарти, почав складати елегії і співати їх насамперед сановникам, а потім і всім, хто збирався послухати його » ( Павсаній, Опис Еллади, IV, розд. 23). Войовничі Тіртеєві елегії так нібито надихнули молодь, що під впливом його поетичної агітації спартанці здобули остаточну перемогу. Карта. Спартанська територія

Проте ця легенда малоймовірна, оскільки спартанці ніколи би не призначили іноземця, та й ще з фізичною вадою, своїм полководцем це їм забороняв закон. Приводом твердження про афінське походження Тіртея був збіг двох географічних назв : місто Афіни було і в Аттиці, і в Лаконіці. Та й афінянам, мабуть, надто вже кортіло приєднати до блискучої плеяди своїх поетів і талановитого Тіртея, тим більше, що Спарта взагалі їх не мала мистецтво у ній було заборонене. Ймовірнішим усе ж здається переказ про спартанське походження Тіртея. Це підтверджують значною мірою і його вірші усі вони насичені ідеологією суворого воїна - спартанця. Поет постійно прославляє мужність і вірність високому обов ' язкові спартанського воїна, закликає його до бою. Спартанський воїн

Поезія Тіртея У своїх маршових піснях ембатеріях Тіртей створює образ ідеального воїна, який вважає за найвище щастя вмерти у бою за вітчизну : Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах. ( пер. Г. Кочура ) Спартанський воїн. Малюнок на вазі

Кілька елегій об ' єднані назвою « Поради », у них поет, як і Гесіод, дає низку настанов. Але якщо Гесіод розповідав про мирну працю селянина, то Тіртей вчить мистецтву бою. Тіртей часто нагадує про славу героїв, мертвих і живих, які повинні стати зразком для інших. Поет вважає, що лише воїнська доблесть у бою залишає по людині « добру пам ' ять, робить її достойною слави і честі ». І хоч як би швидко людина бігала на спортивних змаганнях або здобувала перемогу в боротьбі чи кулачному бою, усього цього для спартанця замало : Адже не буде ніхто доблесним мужем в війні В разі не буде відважно стояти у битві кривавій. Чи то, рвучись уперед, з ворогом вступить у бій : Ця лише доблесть і цей лише подвиг для кожного мужа Краще й прекрасніше всіх !.. ( Пер. М. Пащенко ) Скульптура. Тіртей

Як свідчать фрагменти елегій Тіртея, що не торкаються воєнної теми, поет брав участь у державному житті Спарти, часом у них звучать і політичні мотиви. Ці елегії мають загальну назву « Благозаконність » і стосуються різних проблем спартанської дійсності, зокрема стверджують справедливість установлених у Спарті законів. Спартанське військо

Елегії Тіртея мали характерну композицію : визначена на початку тема отримувала свій подальший розвиток, а закінчувалася закликом. Прості для сприйняття, виразні за лексикою, лаконічні і стримані елегії Тіртея відповідали суворому та мужньому змістові втілених у них думок.

Значення поезії Популярність Тіртея у Стародавній Греції була величезною, його елегіями захоплювалися повсюди ( крім Аттики та Криту ), а покоління спартанців завжди виконували його пісні як зразок патріотизму і навіть влаштовували співочі змагання. Вірші Тіртея також співали перед боєм для натхнення і підняття бойового духу спартанських воїнів. Тіртей