Козацький рід Стороженків відомий з XVII ст. Вони відомі як офіцери російської армії, зокрема Петро Данилович Стороженко 18 років служив у війську. Герб роду Стороженків
Олекса Стороженко з молодих літ навчався у військовій школі. Коли йому минуло 18 років, пішов на військову службу
O Пам'ятною для Стороженка була зустріч із молодим Миколою Гоголем. Про цю зустріч Стороженко розповів з багатьма цікавими подробицями у своєму есе «Спогад».
O З 1824 року О.Стороженко пройшов шлях від унтер- офіцера в кінно- єгерському до поручика драгунського полку, а згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. O 1850– служив чиновником для особливих доручень при київському генерал- губернаторі Д.Бібікові. O
O видав роман «Брати близнюки» O його друкували в журналі «Основа» O вийшли «Українські оповідання», які О.Стороженко написав ще в 1850-х рр.
O О.Стороженка перевели в м. Вільно в розпорядження генерал - губернатора М.Муравйова. М. Муравйов
O В останній рік життя постійно листувався з В.І.Білим щодо завершення повісті "Марко Проклятий" і її видання.
O Повертаючись одного разу пізнього жовтневого вечора додому, О.Стороженко впав у холодну воду, застудився і незабаром помер. O Поховано письменника на міському кладовищі в Бресті.
Малу прозу письменника можна поділити на групи: твори на історичну тематику: твори на історичну тематику: а) реальні сюжети («Голка») б) легендарно-фантастичні («Закоханий чорт») твори етнографічного штибу («Два брати», «Скарб», «Дурень») твори етнографічного штибу («Два брати», «Скарб», «Дурень») твори-анекдоти («Вуси») твори-анекдоти («Вуси»)